Випадкове:
"Походи Івана Сірка"

Упродовж 35 років (1645 — 1680) тривала активна діяльність Івана Сірка в Україні і на Запорожжі. Слава його набула розголосу у Польщі, Франції, Литві, Кримському ханстві, Туреччині, Молдові, Росії, особливо серед

"Самійло Зборовський"

"Навчання та вишкіл у козаків"

Суворе, аскетичне життя, яким жили козаки, викликало подив у очевидців, а право визнаватись запорізьким козаком вважалось найпочеснішою відзнакою не тільки серед українців.

"Нова ( Підпільненська ) січ"

Нова січ - остання Запорозька Січ була заснована з дозволу і під наглядом російського уряду 31 березня 1734 року отаманом-гетьманом І. Малашевичем на Правобережжі Дніпра у Великій плавні, що займала 26-тисяч десятин.

"Судочинство на Січі"

З формуванням козацького республіканського ладу складається своєрідна правова система на Запоріжжі. Козаки не визнавали дії Статутів та магдебурзького права на своїй території. Правосуддя на Запоріжжі відбувалося у

"ОСТАФІЙ ГОГОЛЬ"

"Криштоф Косинський"

Походив з дрібної шляхетської родини з Підляського воєводства. Належав до козацької верхівки. З 1586 р. перебував на Запорозькій Січі, обіймав важливі військові посади.


» » Іван Мазепа

Іван Мазепа

Іван Степанович Мазепа-Колединський — один з найвидатніших і найбільш суперечливих політичних діячів України — народився у 1639 році у селі Мазепинці на Білоцерківщині у знатній українській родині.

Гетьман України
Правління 1687-1709
Обрання 25 липня 1687
Попередник Іван Самойлович
Наступник Іван Скоропадський
Пилип Орлик
Інші титули Князь Священної Римської імперії
Біографічні дані
Імена Колединський, Калединський
Релігія православ'я
Національність Русини
Народження 20 березня 1639
Мазепинці
Смерть 21 вересня 1709 (70 років)
Варниця
Поховання Галац
Дружина Ганна Половець (Фридрикевич)
Династія Мазепи-Колединські
Батько Стефан-Адам Мазепа
Мати Марина Мокієвська

 

Іван отримав освіту у Київській колегії, а потім у колегії єзуїтів у Варшаві. Службу він почав пажем у почті короля Яна Казимира. Багато подорожував країнами Західної Європи, виконував обов'язки королівського посланця у Козацькій Україні, брав активну участь в опозиції коронного гетьмана Єжі Любомирського, захисника вольності та свобод шляхетських проти абсолютизму. У 1663 році під виглядом залишення служби у короля осів на Волині у родинному селі й почав збирати прихильників Любомирського серед шляхти, війська та козацтва. Полковник Дорошенко, який вороже ставився до Мазепи, поінформував про його дії свого приятеля, коронного гетьмана Собєського. Гетьман наказав су

сідові Мазепи п. Фалівовському стежити за Мазепою, і коли той переслав до жінки Фалівовського листа, що містив інформацію про стан справ в опозиції, листа було перехоплено й передано Собєському. Той наказав помститися Мазепі за його діяльність та будь-що знеславити. Фалівовський запросив Мазепу, який нічого не підозрював, до себе, звелів схопити, роздягнути догола, посадити на коня обличчям до хвоста, міцно зв'язати й погнати коня “під три чорти”. Одночасно було вигадано історію про “амурну авантюру”, яка й досі гуляє світом. Мазепа лише дивом уник загибелі, хоча й дуже постраждав. Після одуження він відправився до гетьмана Правобережної України Павла Тетері, а потім служив у нового гетьмана Петра Дорошенка. Потрапивши до запорожців, він переконує гетьмана Лівобережної України Івана Самойловича зробити його своєю довіреною особою. У 1683 році Мазепа вже генеральний осавул у козаків. Після невдалої виправи у Крим у 1687 р. Самойлович змушений був віддати гетьманську булаву. Наступником Самойловича стає Мазепа, якого підтримав дуже тоді впливовий князь Василь Голіцин.

ГЕРБ ГЕТЬМАНА ІВАНА МАЗЕПИ

 

Герб МазепиГерб Мазепи

Предків Мазепи було нобілітовано у 1544 році і вони отримали привілей користуватися старовинним руським (тобто українським) гербом “Курч”, що належав волинській родині Курчів, звідки вийшли й предки Мазепи. Основу цього гербу становить щит, у якому на червоному полі зображені срібні перехрещені посередині вила, що спираються на такий же брусок (мантачук) із загнутими догори кінцями та супроводжуються золотими зіркою праворуч та місяцем ліворуч, причому роги місяця звернуті праворуч. Понад щитом було зображено лицарський шолом зі шляхетською короною та клейнодом у вигляді трьох страусиних пір'їн.

 

Ставши гетьманом, Мазепа послідовно зміцнює становище старшини та водночас скеровує значну частину своїх особистих прибутків (а він став одним з найбагатших феодалів Європи) на розвиток православної релігії та української культури. Він активно підтримує молодого російського царя Петра, стає його радником у польських справах. Під керівництвом Мазепи у 1705 р. повстає київська фортеця на Печерську. Коли Карл XII увійшов до Польщі й на Правобережжі спалахнуло повстання Палія, Мазепа намагався переконати Петра у необхідності окупації Правобережжя. Але з початком Північної війни і першими поразками Петра останній змушений був модернізувати армію та суспільство взагалі, що призвело до значного зміцнення централізованої влади; під загрозу потрапляла автономія Гетьманщини. Українці змушені були воювати за інтереси царя у далекій Лівонії та центральній Польщі. Козаки на той час вже суттєво поступалися (перш за все, організаційно) регулярному європейському війську й зазнавали значних втрат, а призначення до козацьких частин російських та західноєвропейських офіцерів та реформування козацького війська за європейським зразком призвело до занепаду духу козацтва.

Коли Станіслав Лещинський — польський союзник Карла XII — став погрожувати Україні, Мазепа звернувся до Петра по допомогу, але той відповів, щоб він боронився своїми силами; тож Мазепа дійшов висновку, що він вільний у своїх діях. Дійсно, Петро І порушив угоду 1654 р., згідно з якою Москва повинна була обороняти Україну від поляків. Гетьман перестав вважати себе зобов'язаним зберігати вірність цареві. Мазепу підтримала більшість козацької старшини.

Треба зазначити, що Мазепа ще заздалегідь почав міркувати про майбутнє України, не пов'язане з Москвою. Його головною метою була незалежна суверенна Україна. Але з тактичних міркувань він у 1705 р. розробляє програму-мінімум на зразок Гадяцької унії 1658 року: відірвання Гетьманщини від Москви й на основі усієї Чернігівсько-Сіверської землі, Київщини та Смоленщини, а також Вітебського і Полоцького воєводств Польського королівства розбудування князівства, яке мало бути ленником Польщі на зразок великого князівства Литовського чи герцогства Курляндського, тобто з осібними міністрами, скарбом і навіть монетою. Цей план було погоджено з Карлом XII та Станіславом Лещинським. Петро І нічого не підозрював і у цей час домовлявся з імператором Йозефом І про надання Мазепі титулу князя Священої Римської Імперії; у Відні навіть друкувався відповідний диплом.

Після “зради” Мазепи гетьманську столицю у Батурині було знищено російськими військами під проводом князя Меншикова, причому було вбито усіх мешканців міста. Почався небувалий терор на усьому Лівобережжі: вішали, рубали голови, саджали на палю, а перед тим завдавали диявольських тортур. Військо грабувало, гвалтувало, палило. Дар видав постійно чинний наказ страчувати на місці кожного пійманого запорожця.

Полтавська битва поклала кінець намаганням українців відокремитися від Росії. Мазепа знайшов притулок у Молдавії, де він і помер 21 вересня 1709 року біля м. Бендери. Деякі джерела повідомляють, що Мазепа наклав на себе руки, прийнявши отруту.

Треба сказати ще кілька слів про герб гетьмана. Справа у тому, що його особистий герб мав відміну від герба “Курч”: на щиті над срібними вилами було зображено срібний панцир (кірасу). Оскільки диплом до титулу князя Священої Римської Імперії був вже готовий, то й герб Мазепи був дещо змінений: замість шляхетської корони на шолом було одягнено князівську шапку.. Але такий варіант герба не має законних підстав, оскільки Йозеф І не встиг затвердити постанови і Мазепа не став князем. Та з точки зору історії усі варіанти гербу Мазепи становлять певний інтерес і заслуговують уваги та висвітлення, тим більш, що на сторінках різних видань зображуються ті чи інші варіанти без відповідних коментарів.

Додати коментар:

Імя:*
E-Mail:*
Введіть код: *
оновити, якщо не видно коду