Випадкове:
"Козацькі литаври"

Усі військові клейноди козацької та гетьманської влади були конфісковані й перевезені до Москви. На початку 1797 р. за указом імператора Павла 1 у церквах Лівобережної України було заборонено навіть співати духовні

"Сава Кононович"

Після страти гетьмана Сулими й придушення ко­зацького повстання гетьманом реєстрових козаків було обрано Василя Томиленка. Але невдовзі по­встання спалахнуло знов. Почалися переговори між козаками та урядом, де

"Навчання та вишкіл у козаків"

Суворе, аскетичне життя, яким жили козаки, викликало подив у очевидців, а право визнаватись запорізьким козаком вважалось найпочеснішою відзнакою не тільки серед українців.

"Олешківська (1711-1734)"

Заснована у 1711 році після зруйнування царським військом у 1709 році старої Чортомлицької Січі. Олешківська Січ розташувалася в урочищі Олешки, навпроти сучасного міста Херсона. Спершу територія Олешківської Січі була

"Тихон Байбуза"

Під час повстання Наливайка Тихон Байбуза був міським писарем Брацлава. Він своєчасно попередив шляхту про небезпеку з боку Наливайка, який засів у Брацлаві і оголосив себе ворогом шляхти. Річ у тім, що у Брацлаві повинні

"Петро Дорошенко"

"Козацька чайка"

На Запорозькій Січі суднобудівництво здавна розвинулось і досягло високого рівня й досконалості. Козацькі майстри-корабельники славилися і за межами України. Їх часто запрошували й до Москви, щоб вони навчали корабельної


» » Криштоф Кремпський

Криштоф Кремпський

Криштоф замолоду служив у козацькому війську і під час повстання Наливайка був полковником. У середині травня 1596 року козаки, перебуваючи у стані війни з коронним військом гетьмана Жолкєв- ського, були оточені у таборі під Солоницею. Вони не мали фуражу, їжі, води.

 

Поміж козаками Севе­рина Наливайка та Григорія Лободи почалися свари й суперечки, які підтримувалися Жолкєвським, що ігнорував Наливайка і постійно підтримував зноси­ни з Лободою.

За таких обставин козаки вбили Лободу і своїм ге­тьманом обрали полковника Кремпського. Останній реорганізував оборону табору, і становище поляків стало погіршуватися через безперервні сміливі вилазки козаків, які змушували польських во­яків весь час бути напоготові. Це виснажувало жовнірів і приводило до пошесті коней. Поля­ки також почали потерпати від нестачі провіан­ту та води. Розуміючи, що пасивна облога та­бору може призвести до програшу кампанії, Жолкєвський попросив підкріплення, і, маючи допомогу, розпочав гарматний обстріл табору, готуючи штурм.

 

Герб Криштофа Косинського

Криштоф Кремпський походив з дрібної шляхти, що належала до старовинного польського герба “По­рай”. Цей герб являв собою щит, на червоному полі якого було зображено білу геральдичну троянду. У клейноді — така ж сама троянда. Намет білий, підбитий червоним.

Герб Криштофа КосинськогоГерб Криштофа Косинського

 

Козаки зрозуміли, що їхні шанси впали, і вирішили капітулювати. Вони захопили Нали­вайка і видали його Жолкєвському. Але останній зажадав, щоб йому видали усіх селян, що повтікали і менш ніж п'ять років були у ко­заків. На це козаки погодитися не могли, бо се­ред них таких втікачів було дуже багато. Тоді Жолкєвський розпочав штурм, що призвів до масового знищення козаків: з 10000 козаків ли­ше 1500 на чолі з Кремпським прорвалися у степ і врятувалися. Кремпський привів їх на Січ і сидів там “тихо й ніякого лиха не затівав”, чекаючи, поки все само собою не вщухне. Подальші відомості про Криштофа Кремпського відсутні.

 

Додати коментар:

Імя:*
E-Mail:*
Введіть код: *
оновити, якщо не видно коду