Випадкове:
"Похід у Францію на Дюнкер"

Під час Тридцятилітньої війни французькі війська десять років не могли оволодіти Дюнкерком, який зайняли іспанці. Не можна було вибити їх ні з допомогою блокування з Англією та Нідерландами. Гинули тисячі людей, а фортеця

"Іван Сулима"

Іван Михайлович Сулима, гетьман реєстрових ко­заків (1628 — 29 та 1630 — 35 рр.) народився на Чернігівщині у другій половині XVI ст. у родині дрібного шляхтича.

"Петро Сагайдачний"

Петро Кононович (Конашевич) Сагайдачний наро­дився в останній третині XVI ст. ус. Кульчиць, біля Самбора на Галичині, у шляхетній родині, що була нобілітована у XVI ст. та використовувала старовин­ний польський

"Павло Тетеря"

Павло одержав добру освіту і до 1647 року був регентом канцелярії міського суду у Воло­димирі Волиньському, а потім служив у вроцлавського каштеляна Г. Стемпковського. З по­чатком повстання Богдана Хмельницького у

"Самійло Зборовський"

"Хортицька Січ"

Хортицька січ (1556-1557) — укріплення (замок) збудоване на острові Мала Хортиця в 1556 році князем Дмитром Вишневецьким. Зруйнований у 1557 році татарами. Частина істориків трактує це укріплення як першу Запорозьку

"Судочинство на Січі"

З формуванням козацького республіканського ладу складається своєрідна правова система на Запоріжжі. Козаки не визнавали дії Статутів та магдебурзького права на своїй території. Правосуддя на Запоріжжі відбувалося у


» » Базавлуцька Січ

Базавлуцька Січ

  • Не нравится
  • +1
  • Нравится
Базавлуцька Січ

Базавлу́цька Січ — адміністративний і військовий центр запорозького козацтва в 1593–1638 роках.

Січ розташовувалася на острові Базавлук, де до Дніпра впадали ще три річки — Чортомлик, Підпільна і Скарбна.

Місцевість навколо Базавлуцької Січі була вкрита лісом, поросла високою травою та очеретом, перетиналась безліччю річок, лиманів та озер, що утруднювало дії татарської кінноти, а турецькі галери легко знищувались козаками в лабіринтах річок і проток. Укріплювалась січ валом, палями, вежами з встановленими на них гарматами. В центрі Базавлуцької Січі розміщувався майдан. Поблизу майдану стояли церква, будинок кошового, козацькі курені і пушкарня. На початку на січі були курені зі стінками, сплетеними з лози і накритими від дощу кінськими шкірами.

Після того, як у 1593 році татари розгромили і спалили Томаківську Січ, козаки перебралися на один із островів у гирлі ріки Базавлук. Базавлуцьку, або, як її назвав історик А.О.Скальковський, Баторієву, Січ більшість учених вважає першою офіційною Січчю, бо вся організація Війська Запорозького, разом із виборною старшиною, 1576 року була затверджена польським королем Стефаном Баторієм на прохання Якова Ружинського саме тоді, коли Січ містилася на острові Базавлуцькому. Вона стала свідком розквіту й найвеличнішої слави Війська Запорозького.


З Базавлуцького острова запорожці вирушали у свої морські походи, під час яких нападали й руйнували турецькі міста, визволяли щороку з турецької неволі десятки тисяч християн, кілька разів відверто нападали на турецькі флотилії й розбивали їх ущент. Весь світ знав тоді про запорожців і мав їх за найславетніших лицарів.

 

Нову Базавлуцьку Січ було побудовано досить швидко, оскільки у зведенні укріплених городців за Дніпровими порогами козацтво вже мало значний досвід. Будівництво укріплення на острові Базавлук розпочалося восени 1593 р. і йшло швидкими темпами. За свідченням Еріха Лясоти, у Базавлуцькій Січі на початковому етапі існування козаки її лише облаштували і мешкали у тимчасових куренях, плетених із лози та обмазаних глиною, або шатрах, накритих кінськими шкурами.

Мапа СічіМапа Січі

Мапа Січі

Вже у той час на Січі збиралися старшинські та загальні козацькі ради, жваво обговорювалися питання участі у сухопутних та морських походах, відносин з іноземними державами. Перед дерев’яною палісадою було насипано земляні вали, на бійницях вартових веж встановлено гармати. В центрі Базавлуцької Січі розміщувався майдан, поблизу якого стояли церква, будинок кошового, козацькі курені і пушкарня.


Через брак прямих документальних свідчень важко визначити площу власне Січі на острові, який мав вигляд трикутника, видовженого вниз по течії річища. Ймовірно, що її територія охоплювала північну, підвищену частину, де розташовувалися приміщення і відкривався широкий краєвид навколишніх просторів. Дальші підступи до твердині охороняли вартові вежі, виставлені у степу.

Вибір місця для Січі на острові Базавлук свідчить про серйозні стратегічні міркування запорозьких козаків. Острів лежить за чотири верстви вище від гирла ріки Базавлук, між лиманами Бейкушем та Журавлівським, а від Дніпра віддалений на 22 верстви по прямій лінії. З південного боку, тобто від татар, він захищений передовим островом Дівичим. Нижче від Дівичого острова протягом десяти верств до самого Дніпра йдуть густі плавні, вкриті великим лісом, порослі високим очеретом і непролазною травою, перетяті вздовж і впоперек безліччю рік, річок, лиманів і озер. Зі східного боку острів Базавлук захищає сама ріка та її високий берег, так званий Красний Кут, який отримав свою назву від червоної оголеної глини; з північного - лиман Бейкуш, із західного - високий, хоча й пологий, кряж, що йде уздовж ріки Базавлук.

Ідейний центр козацтва

 

Традиції Томаківської Січі продовжила Січ Базавлуцька, з якої пішли у світ славетні гетьмани Самійло Кішка, Петро Сагайдачний, Михайло Дорошенко, Іван Сулима. А щоб уявити масштаби їхньої діяльності, достатньо нагадати: козаки Базавлуцької Січі 1604 року побили турецький флот і спалили Варну; у 1608 р. розгромили Очаків і Перекоп; 1609 року здійснили походи на Білгород, Ізмаїл та Кіфію, де звільнили багато невільників; так само вони звільнили бранців, розбивши турецький флот і захопивши Трапезунд. У 1620 та 1624 роках запорожці ходили на Стамбул. На Базавлуці 1618 року вирішувалися питання походу Петра Сагайдачного на Москву. 1620 року там же було ухвалено відновити в Україні ієрархію православної церкви та про рішення вступу Війська Запорозького до Київського братства. На Базавлуцькій Січі з’являються перші письмові звернення у формі листів, грамот, універсалів козацтва до українського народу.

 

Січ на Базавлуці стала справжньою військовою базою, де готувалися морські та сухопутні походи, а козацтво - могутньою організацією з власним флотом та артилерією. Звідси організовувалися найбільші і найважливіші морські походи запорожців, у тому числі під проводом Петра Сагайдачного та Михайла Дорошенка. Вже протягом другої половини XVI століття козаки здійснили десятки експедицій до Очакова, Кіфії, Акермана, Гевлева, інших турецьких твердинь на Північному Причорномор’ї. Згодом козацькі чайки досягли навіть берегів Анатолійського півострова, зокрема фортець Сінопа і Трапезунда.

 

Всесвітньої слави Базавлуцька Січ набуває після відомої Хотинської битви у вересні 1621 року, де запорожці зіграли вирішальну роль у перемозі над турецько-татарською армією, що в кільканадцять разів перевершувала їх своєю чисельністю. Невдячність Польщі, яка не оцінила козацькі заслуги належним чином, обернулася катастрофою для польського уряду. З 1625 року Запорозька Січ перетворюється на центр організації повстанських загонів для боротьби проти національного і соціального гноблення українського народу. Найбільш організованою і боєздатною силою стає нереєстрове козацтво, яке на відміну від козаків, що перебували на державній службі, рішуче виступало проти урядових сил. У його середовищі зростають талановиті полководці й очільники національно-визвольного руху.

 

Памятний знак на честь Базавлуцької СічіПамятний знак на честь Базавлуцької Січі

Пам'ятний знак на честь Базавлуцької Січі у Ленінському ліворуч по виїзді з дамби через Каховське водосховище

 

Базавлуцька Січ

 

Певна річ, подібний стан справ, коли Запорозька Січ виступала організатором збройних повстань українського народу, не узгоджувався з загарбницькою діяльністю Польщі на Україні. Відтак, знаючи місце розташування Січі на острові Базавлук, польський уряд ужив відповідних заходів до знищення Базавлуцької Січі. Щоправда, кілька спроб зруйнувати Січ за допомогою реєстровців не дали бажаних наслідків. У 1638 році, після придушення повстання Павлюка, варшавський сейм прийняв постанову, що передбачала скасування привілеїв для реєстрових козаків та встановлення блокади між Запорожжям і волостями, де розгорталося повстання під проводом Я.Острянина та Д.Гуні. Для цього на Січ було направлено каральне військо, очолюване ротмістром К.Мелецьким, до складу якого, крім шляхти, входили чотири полки реєстрових козаків. Коронний гетьман Станіслав Конєцпольський вручив Мелецькому спеціальну інструкцію, що зобов’язувала його негайно повернути до своїх панів кожного, хто був записаний до реєстру, а також спалити всі запорозькі чайки. В разі опору Січ підлягала знищенню. Після невдалих переговорів розпочався штурм, який не дав бажаних результатів, бо реєстрові козаки замість того, щоб штурмувати Січ, переходили на бік запорожців.

Битва запорожців із військом Мелецького стала останньою героїчною сторінкою в історії Базавлуцької Січі. Після розгрому повстання Острянина і Гуні проти запорожців виступило кварцяне військо, яке очолив коронний гетьман Речі Посполитої - лютий кат українського народу - земельний магнат Микола Потоцький. Після придушення велелюдного повстання під проводом Якова Острянина, у другій половині серпня 1638 року, карателі підійшли до острова Базавлук і штурмом захопили Січ, яку за наказом було зруйновано.

Нині місце розташування Базавлуцької Січі повністю затоплене водами Каховського водосховища. Сам же острів, або Городище, дуже підмила вода, і, невеликий колись, він тепер став зовсім маленьким.

Роки існування Базавлуцької Січі стали кульмінаційними в історії Запорожжя. Саме у цей час козацтво мало найбільший вплив в Україні, було авангардною силою у національно-визвольній боротьбі, а його слава сягала найвіддаленіших куточків Європи, Близького та Середнього Сходу.

Базавлук Базавлук

Річка Базавлук

Додати коментар:

Імя:*
E-Mail:*
Введіть код: *
оновити, якщо не видно коду