Випадкове:
"Походи Івана Сірка"

Упродовж 35 років (1645 — 1680) тривала активна діяльність Івана Сірка в Україні і на Запорожжі. Слава його набула розголосу у Польщі, Франції, Литві, Кримському ханстві, Туреччині, Молдові, Росії, особливо серед

"Самійло Зборовський"

"Навчання та вишкіл у козаків"

Суворе, аскетичне життя, яким жили козаки, викликало подив у очевидців, а право визнаватись запорізьким козаком вважалось найпочеснішою відзнакою не тільки серед українців.

"Нова ( Підпільненська ) січ"

Нова січ - остання Запорозька Січ була заснована з дозволу і під наглядом російського уряду 31 березня 1734 року отаманом-гетьманом І. Малашевичем на Правобережжі Дніпра у Великій плавні, що займала 26-тисяч десятин.

"Судочинство на Січі"

З формуванням козацького республіканського ладу складається своєрідна правова система на Запоріжжі. Козаки не визнавали дії Статутів та магдебурзького права на своїй території. Правосуддя на Запоріжжі відбувалося у

"ОСТАФІЙ ГОГОЛЬ"

"Криштоф Косинський"

Походив з дрібної шляхетської родини з Підляського воєводства. Належав до козацької верхівки. З 1586 р. перебував на Запорозькій Січі, обіймав важливі військові посади.


» » Козацькі гармати

Козацькі гармати

  • Не нравится
  • +11
  • Нравится
Козацькі гармати

Козаки вміли виготовляти великі і малі гармати. Часто вони захоплювали гармати у ворогів, або замовляли їх виготовлення у різних іноземних майстрів, або просто крали.

Козаки дуже цінували артилерію, вони вважали, що правильно організована артилерійська підготовка та оборона можуть стати головними факторами успіху в битвах.

Уперше на українській землі гармати з’явилися у Львові — у 1468 р. тут постала ливарня. А з кінця XVI ст. Львів стає центром виробництва гармат для всієї України.

У великих українських містах: Києві, Стародубі, Почепі, Новгороді-Сіверському — здавна існували ливарні, що виробляли гармати. Майстерним виготовленням гармат славилися пушкарі з Білої Церкви та Остра.

Козацька армата розміщувалася в різних містах України — Корсуні, Каневі, Чигирині і Крилові. Козацтво дуже цінувало свою армату, вона вважалася одним із військових «клейнодів» (знаків влади). 1632 р. козацькі гармати освятив сам київський митрополит Петро Могила.

Артилерія поділялася на генеральну, полкову, сотенну. При гетьмані було ЗО, у кожному полку по 5-6 гармат. Крім того, значна частина козацької артилерії стояла у фортецях, зокрема в містах Білоцерківського полку розміщувалося 50 гармат. Для утримання армати були визначені села, в яких від кожного селянського двору брали податок.

Запорозька артилерія була здебільшого легка й рухлива, що зумовлювалося необхідністю швидко пересуватися степовими просторами, а також порівняно невеликими розмірами козацьких суден. Особливо поширені були гармати-фальконети, які використовувались у морських походах. Частину важких гармат закріпляли на лафетах з колесами і без коліс, перевозили на возах, що називалися «палубами» і в які впрягали четверо або шестеро коней.

Гармати були мідні, чавунні й залізні, деякі з них нарізні.

 

Гаківниця

Гаківниця


Використовувалась в 16-18 ст. для  бойової (ядрами або ж дробом) стрільби. Для зменшення віддачі при стрільбі до прикладу кріпився гак(в нашому екземплярі модернізований), яким зброя зачіплювалась за мур замку ,або ж за інший масивний предмет (частокіл,віз).

Основні технічні дані  і характеристики:  Калібр, 32 мм. Вага дула, 15 кг. Вага моделі, 31 кг. Матеріал дула – сталь. 

Вага порохового заряду, 40 грам.

 

Гармата-трійник 60 мм.

Гармата-трійник

Використовувалась в 15-18 ст. для бойової (ядрами або ж дробом) стрільби. Бокові дула призначались для збільшення щільності вогню та скорострільності установки.
Основні технічні дані і характеристики: Калібр головного дула, 60 мм. Калібр бокових дул, 48 мм. Вага головного дула, 96 кг. Вага бокового дула, 41 кг. Вага лафета з колесами, 52 кг. Вага моделі, 230 кг. Орієнтовна дальність польоту ядра головного калібру, 2 км.

 

Гармата-трійник 40 мм.

Використовувалась в 15-18 ст. для  бойової (ядрами або ж дробом) стрільби. Наявність трьох дул давала збільшення щільності вогню та скорострільності  установки.

Основні технічні дані  і характеристики: Калібр, 40 мм. Вага дула, 24 кг. Вага моделі, 130 кг. Орієнтовна дальність польоту ядра, 1,6 км

 

Корабельна гармата (фальконет)

 

Фальконет — малокаліберна гармата, з якої стріляли невеличкими свинцевими ядрами. В ХУІ-ХУІІІст. фальконетами озброювали козацькі кораблі (чайки). Фальконети використовували також при обороні козацьких таборів, хоча, як протипіхотний чи протикіннотний засіб, вони були менш ефективними, ніж у морському бою.

 

Гармата-салютівка або мортира

 

Гармата Мортира

Мортира

Використовувалась в 16-18 ст. для салютної, а також бойової (ядрами або ж дробом) стрільби. Дуло розміщене на мортирному лафеті.

Основні технічні дані  і характеристики: Калібр, 40 мм. Довжина дула, до запального отвору 310 мм, до хвостовика(загальна довжина дула) 430 мм. Вага дула, 24 кг. Вага моделі, 35 кг. Матеріал дула – сталь. Матеріал лафета – дуб.

 

Стріляли гармати чавунними та залізними ядрами, гранатами, запалювальними снарядами, картеччю й зарядами в торбинах, наповнених порохом і кулями.

гармати

Козацька артилерія складалася з гармат переважно місцевого виробництва, метал для яких виплавляли на руднях України — київських, чернігівських та інших, а також з трофейних гармат (захоплених у турецьких фортецях, польських прикордонних замках та під час визвольних воєн).

 

Особливо високим рівнем арматної справи й виробництва зброї відзначалася Запорозька Січ. Ковалі, зброярі, ливарники виготовляли тут рушниці, списи, шаблі, виливали ядра та гармати. Запорозька армата (до сотні гармат) зберігалась у січовій пушкарні. Розвиток козацької армати не відставав від загального європейського прогресу. Гармати оздоблювалися майстрами-художниками.

 

Упродовж Національно-визвольної війни 1648-1657 pp. козацька армата чисельно дуже зросла. У 1648 р. повстанці на чолі з Богданом Хмельницьким вийшли із Січі з трьома гарматами. А в битві під Берестечком (1651) козацька армія мала вже понад сто гармат, кількісно і якісно переважала польсько-шляхетську.

 

Пушкарня

"Військова пушкарня" в історико-культурному комплексі "Запорізька Січ", Запоріжжя, 21 жовтня 2013 року.

 

Головними містами постою та утримання генеральної армати під час гетьманування Богдана Хмельницького був Переяслав, Юрія Хмельницького — Корсунь, Івана Брюховецького — Лox-виця й Ромни, Івана Самойловича — Короп.

У цьому місті козацька армата залишалася до кінця існування Гетьманщини. За наказом гетьмана Івана Мазепи в гетьманській столиці Батурині було споруджено ливарню, де вироблялися гармати. У Батуринській фортеці зосереджувалася численна артилерія.

Арматою керував генеральний обозний з гарматною старшиною — осавулом, писарем і хорунжим. Численною була обслуга: пушкарі, гармаші, шипошники, довбиші; ремісники — столярі, стельмахи, слюсарі, римарі, ковалі, шевці; стадники, скотарі, цирюльник, коновали. Для охорони Генеральної артилерії козацького війська призначався загін у кількасот козаків. У розпорядженні пушкаря була арматна команда з 58 канонірів і 29 хурлетів.

 

Генеральна артилерія виходила в похід під своєю корогвою та зі своїми литаврами.

Нищівного удару українській арматі завдав російський цар Петро І. У 1709 р. він реквізував значну її частину й позабирав гармати з усіх полкових міст. Після зруйнування Січі в 1775 р. царськими військами запорозькі гармати були вивезені до Петербурга. А з остаточним скасуванням у 1784 році козацького устрою

України і реорганізацією козацьких полків у карабінерні українська артилерія перестала існувати.

Види гармат

 

А ось такі гармати роблять на Волині:

Додати коментар:

Імя:*
E-Mail:*
Введіть код: *
оновити, якщо не видно коду
Аватар
Гість    Статус:
   #1    (17 січня 2016 17:07)    Сворив: 0    Коментів: 0
Загадки української історії…
Що ми знаємо про найбільшу битву 17 століття у Європі, битву під Берестечком? Чому європейська армія Яна ІІ Казимира у 1651 році направила свій головний удар на Волинь? Хто такий Іван Богун і чому він очолював українське військо? Хто переміг у грандіозній битві та де і як вона завершилась? Якою була українська держава 17 століття у відстоюванні свого православного світогляду та державної незалежності?

Фільм "Берестечко. Битва за Україну" на - https://www.youtube.com/watch?v=T11hwiZfPD8