Ян Оришевський
Оришевський (Оришовський, Оришковський) Ян (Яків) (р. н. і р. см. невід.) — український військовий козацький діяч XV ст., гетьман запорізького козацтва. Походив з родини польських аристократів. В 1578 (згідно з хронікою М. Бєльського) призначений був указом польського короля С. Баторія гетьманом запорізьких козаків. Здійснив два вдалі походи на Крим. Очолював козацьке військо, яке здобуло Очаків. У липні 1590 указом короля призначений був гетьманом удруге.
Народився | бл.1535 Орешів Лятський |
---|---|
Помер | бл.1608 Гайсин |
Титул | шляхтич |
Посада | Гетьман України |
Звання | старшина |
Після страти гетьмана І. Підкови у 1578 році король Стефан Баторій вирішив підняти дисципліну козаків. Річ у тім, що козаки здійснювали набіги на турецькі володіння й завдавали туркам великих збитків у той час, коли король бажав підтримувати з Туреччиною добрі стосунки. Баторій навіть відрядив до низових козаків особливих комісарів на чолі з Яном Тар лом, які мали на меті вивчити питання про шкоди, завдані козаками туркам та татарам. Але козаки всіляко перешкоджали слідству, і комісари повернулися ні з чим. Король звелів своєму послові у Криму сказати хану, що Польща не бажає підтримувати козаків, навпаки, вона б їх винищила. Але у тих місцях у Польщі немає стільки військової сили, щоб з ними впоратися. Та й вигнати козаків з “диких місць” було досить важко. Тому король для скорочення чисельності низового козацтва запропонував інститут вибранців. Вибранці обиралися у кожному місті, містечку й селі за власним бажанням і формували піхотні підрозділи. Кожний вибранець споряджався своїм коштом і мусив чотири рази на рік з'являтися у призначене місце до свого начальника. А за це він звільнявся від усіх громадських податків та повинностей. Таким чином, вибранцям не треба було задля заробітку йти за пороги і тим збільшувати чисельність низового козацтва. З іншого боку, король Баторій вирішив приборкати козаків, призначивши гетьманом Яна Оришевського - людину освічену й з твердою рукою. Король також реформував козацтво таким чином, що офіційно визнавалися лише козаки, що були записані до реєстру. Утворюючи реєстрове козацтво, Баторій піклувався про постійне військо, що мало протистояти ворогам Речі Посполитої. З реформи Стефана Баторія фактично й розпочинається окреме існування низових козаків.
З 1579 року Польща вела Лівонську війну з Москвою й потребувала підтримки козаків. Останні протягом усієї цієї війни допомагали коронному війську, здобуваючи фортеці біля Полоцька. Наприкінці 1580 року низові козаки зі своїм гетьманом Оришевським вдерлися у московські землі й завдали там великої шкоди — спалили місто Стародуб і з чималою здобиччю повернулися назад.
Після Лівонської війни козаки знову звернули свою увагу на південь. Вони захопили й відіслали до черкаського старости князя Михайла Вишневець- кого двох молодших братів кримського хана, яких переслідував останній. У 1582 році хан поскаржився королеві на козаків, що дуже йому заважали у той час, коли він збирався у похід на Персію. Але Баторій послався на те, що козаки — люди вільні і впокорювати їх нелегко. На це хан почав погрожувати, що він вдереться у Польщу й сам наведе лад у козаків. Після цього Баторій відправив на Поділля війська для оборони проти татар й попередив хана, що він не боїться погроз і не зупиниться перед рішучою відсіччю нападникам. Одночасно король наказав суворо розправлятися з козаками, які намагаються порушувати мир з татарами. Тоді ж, мабуть, гетьман Оришевський змушений був віддати свою булаву.
Після страти гетьмана Самійла Зборовського у 1584 році низові козаки знов визнали Яна Оришев- ського своїм отаманом й у 1585 році двічі ходили під його проводом до Криму. Побивши татар, козаки від імені Оришевського запропонували ханові Іслам- Гірею мир та свої послуги й готові були йти проти будь-якого ханового ворога, “окрім литовського короля”. Хан відповів, що він “радо вшанує козаків і, коли вони будуть потрібні, — надішле платню”.
Ян Оришевський користувався польським гербом “Правдзіц”, який мав на білому щиті червону стіну фортеці; на стіні стоїть лев з золотою обручкою у лапах. У клейноді такий самий лев з золотою обручкою. Намет золотий, підбитий червоним.
Герб гетьмана Яна Оришевського
Ім'я Яна Оришевського зустрічається потім ще у двох листах до коронного гетьмана Жолкєвського, які підписані Оришевським та Самійлом Кошкою у 1600 році. На цьому усякі згадки про Яна Оришевського зникають.