Випадкове:
"Похід у Францію на Дюнкер"

Під час Тридцятилітньої війни французькі війська десять років не могли оволодіти Дюнкерком, який зайняли іспанці. Не можна було вибити їх ні з допомогою блокування з Англією та Нідерландами. Гинули тисячі людей, а фортеця

"Іван Сулима"

Іван Михайлович Сулима, гетьман реєстрових ко­заків (1628 — 29 та 1630 — 35 рр.) народився на Чернігівщині у другій половині XVI ст. у родині дрібного шляхтича.

"Петро Сагайдачний"

Петро Кононович (Конашевич) Сагайдачний наро­дився в останній третині XVI ст. ус. Кульчиць, біля Самбора на Галичині, у шляхетній родині, що була нобілітована у XVI ст. та використовувала старовин­ний польський

"Павло Тетеря"

Павло одержав добру освіту і до 1647 року був регентом канцелярії міського суду у Воло­димирі Волиньському, а потім служив у вроцлавського каштеляна Г. Стемпковського. З по­чатком повстання Богдана Хмельницького у

"Самійло Зборовський"

"Хортицька Січ"

Хортицька січ (1556-1557) — укріплення (замок) збудоване на острові Мала Хортиця в 1556 році князем Дмитром Вишневецьким. Зруйнований у 1557 році татарами. Частина істориків трактує це укріплення як першу Запорозьку

"Судочинство на Січі"

З формуванням козацького республіканського ладу складається своєрідна правова система на Запоріжжі. Козаки не визнавали дії Статутів та магдебурзького права на своїй території. Правосуддя на Запоріжжі відбувалося у


» » Ян Оришевський

Ян Оришевський

Оришевський (Оришовський, Оришковський) Ян (Яків) (р. н. і р. см. невід.) — український військовий козацький діяч XV ст., гетьман запорізького козацтва. Походив з родини польських аристократів. В 1578 (згідно з хронікою М. Бєльського) призначений був указом польського короля С. Баторія гетьманом запорізьких козаків. Здійснив два вдалі походи на Крим. Очолював козацьке військо, яке здобуло Очаків. У липні 1590 указом короля призначений був гетьманом удруге.

Народився бл.1535
Орешів Лятський
Помер бл.1608
Гайсин
Титул шляхтич
Посада Гетьман України
Звання старшина

Після страти гетьмана І. Підкови у 1578 році ко­роль Стефан Баторій вирішив підняти дисципліну козаків. Річ у тім, що козаки здійснювали набіги на турецькі володіння й завдавали туркам великих збитків у той час, коли король бажав підтримувати з Туреччиною добрі стосунки. Баторій навіть відря­див до низових козаків особливих комісарів на чолі з Яном Тар лом, які мали на меті вивчити питання про шкоди, завдані козаками туркам та татарам. Але козаки всіляко перешкоджали слідству, і комісари повернулися ні з чим. Король звелів своєму послові у Криму сказати хану, що Польща не бажає підтри­мувати козаків, навпаки, вона б їх винищила. Але у тих місцях у Польщі немає стільки військової сили, щоб з ними впоратися. Та й вигнати козаків з “ди­ких місць” було досить важко. Тому король для ско­рочення чисельності низового козацтва запропону­вав інститут вибранців. Вибранці обиралися у кож­ному місті, містечку й селі за власним бажанням і формували піхотні підрозділи. Кожний вибранець споряджався своїм коштом і мусив чотири рази на рік з'являтися у призначене місце до свого началь­ника. А за це він звільнявся від усіх громадських податків та повинностей. Таким чином, вибранцям не треба було задля заробітку йти за пороги і тим збільшувати чисельність низового козацтва. З іншо­го боку, король Баторій вирішив приборкати коза­ків, призначивши гетьманом Яна Оришевського - людину освічену й з твердою рукою. Король також реформував козацтво таким чином, що офіційно визнавалися лише козаки, що були записані до ре­єстру. Утворюючи реєстрове козацтво, Баторій пік­лувався про постійне військо, що мало протистояти ворогам Речі Посполитої. З реформи Стефана Баторія фактично й розпочинається окреме існування низових козаків.

З 1579 року Польща вела Лівонську війну з Моск­вою й потребувала підтримки козаків. Останні про­тягом усієї цієї війни допомагали коронному вій­ську, здобуваючи фортеці біля Полоцька. Напри­кінці 1580 року низові козаки зі своїм гетьманом Оришевським вдерлися у московські землі й завда­ли там великої шкоди — спалили місто Стародуб і з чималою здобиччю повернулися назад.

Після Лівонської війни козаки знову звернули свою увагу на південь. Вони захопили й відіслали до черкаського старости князя Михайла Вишневець- кого двох молодших братів кримського хана, яких переслідував останній. У 1582 році хан поскаржив­ся королеві на козаків, що дуже йому заважали у той час, коли він збирався у похід на Персію. Але Баторій послався на те, що козаки — люди вільні і впокорювати їх нелегко. На це хан почав погрожу­вати, що він вдереться у Польщу й сам наведе лад у козаків. Після цього Баторій відправив на Поділля війська для оборони проти татар й попередив хана, що він не боїться погроз і не зупиниться перед рішу­чою відсіччю нападникам. Одночасно король нака­зав суворо розправлятися з козаками, які намага­ються порушувати мир з татарами. Тоді ж, мабуть, гетьман Оришевський змушений був віддати свою булаву.

Після страти гетьмана Самійла Зборовського у 1584 році низові козаки знов визнали Яна Оришев- ського своїм отаманом й у 1585 році двічі ходили під його проводом до Криму. Побивши татар, козаки від імені Оришевського запропонували ханові Іслам- Гірею мир та свої послуги й готові були йти проти будь-якого ханового ворога, “окрім литовського ко­роля”. Хан відповів, що він “радо вшанує козаків і, коли вони будуть потрібні, — надішле платню”.

Ян Оришевський користувався польським гербом “Правдзіц”, який мав на білому щиті червону стіну фортеці; на стіні стоїть лев з золотою обручкою у лапах. У клейноді такий самий лев з золотою обруч­кою. Намет золотий, підбитий червоним.

Герб гетьмана Яна ОришевськогоГерб гетьмана Яна Оришевського

Герб гетьмана Яна Оришевського

 

Ім'я Яна Оришевського зустрічається потім ще у двох листах до коронного гетьмана Жолкєвського, які підписані Оришевським та Самійлом Кошкою у 1600 році. На цьому усякі згадки про Яна Оришев­ського зникають.

 

Додати коментар:

Імя:*
E-Mail:*
Введіть код: *
оновити, якщо не видно коду