Випадкове:
"Навчання та вишкіл у козаків"

Суворе, аскетичне життя, яким жили козаки, викликало подив у очевидців, а право визнаватись запорізьким козаком вважалось найпочеснішою відзнакою не тільки серед українців.

"Іван Мазепа"

Іван Степанович Мазепа-Колединський — один з найвидатніших і найбільш суперечливих політичних діячів України — народився у 1639 році у селі Мазепинці на Білоцерківщині у знатній українській родині.

"Битва під Городком 1655 року"

Військова кампанія літа 1954 – зими 1655 р. мала важкі для України наслідки. Це засвідчило неефективність укладеного договору з Московією. Проте результат військових дій наступного 1655 р. був значно кращим і виграшним.

"Іван Виговський"

Іван Остапович Лучич-Виговський народився у се­лі Вигові Овруцького повіту Київського воєводства у родині, що мала глибоке українське коріння, і хо­ча свого часу отримала польське шляхетство, але зберегла православну

"Самійло Кошка"

Рід Кошків (Кошчичей), що вийшов з Полоцького воєводства, згадується вперше у 1500 році, коли Іван Кошка, смоленський окольничий, отримав від короля Олександра Ягеллона маєток Годутишки як тимчасову компенсацію за той

"Криштоф Кремпський"

Криштоф замолоду служив у козацькому війську і під час повстання Наливайка був полковником. У середині травня 1596 року козаки, перебуваючи у стані війни з коронним військом гетьмана Жолкєв- ського, були оточені у таборі

"Задунайська Січ"

Роки існування: 1775-1828 Після жорстокого зруйнування у 1775р. Запорозької Січі російським царатом певен час існувала ще й Задунайська Січ. Ліквідація Запорізької Січі не означала однак, що козацтво вдалося викреслити з


» » Кам'янська Січ

Кам'янська Січ

  • Не нравится
  • 0
  • Нравится

Кам'янська Січ на території нинішньої Херсонщини існувала протягом 1709-1711 років та 1728-1734 років. На сьогодні вона вважається єдиною Січчю запорозьких козаків, де збереглися основні її складові частини, зокрема, рештки козацьких куренів, Січового майдана, виробничих майстерень, козацький цвинтар. За часів існування Кам'янської Січі тут було 40 куренів і проживало близько 2 тисяч чоловік.

І досі на території Кам’янської Січі простежуються всі три її складові частини: майдан із залишками куренів та скарбниці, передмістя, де стояли ремісничі майстерні, крамниці, шинки, хати, а також козацьке кладовище з могилою Костя Гордієнка. Однак територію Січі інтенсивно розмивають води Каховського моря.

Кам’янська Січ (1709-1711, 1728-1734) була заснована запорожцями після зруйнування царськими військами Чортомлицької Січі. Захопивши із собою деякі врятовані клейноди і похідну церкву, козаки спустилися по Дніпру на човнах і стали табором під проводом кошового отамана Петра Сорочинського в гирлі річки Кам’янки, на правому березі Дніпра, на південному кордоні Великого Лугу (нині це територія села Республіканець Бериславського р-ну Херсонської обл.).

Сюди прибули також козаки на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком, які переховувалися після Полтавської катастрофи 1709 року в турецьких володіннях — Бендерах. Нова запорозька столиця дістала назву Кам’янська Січ.

У 1711 р. Петро І послав проти Кам’янської Січі вісім полків під командуванням генерала Бутурліна та ще полки гетьманських козаків на чолі з гетьманом Іваном Скоропадським. Запорожці вимушені були відступити в межі тодішніх володінь Кримського ханства і заснували Січ поблизу стародавнього міста Олешки.

У 1728 р. козаки залишили Олешківську Січ, більшість із них повернулася на місце Кам’янської Січі, інші під проводом Івана Гусака оселились на берегах річки Самари. Пізніше запорожці з Самари повстали проти Івана Гусака і, спустившись Дніпром, приєдналися до запорожців Кам’янської Січі.

Тут в 1733 році помер і був похований Кость Гордієнко. Надмогильний хрест, хоч і пошкоджений, зберігся до нашого часу.

1734 року царський уряд, який готувався до війни з Туреччиною, дозволив запорожцям повернутися в рідні місця. Тоді запорозькі козаки заснували Підпільненську (Нову) Січ, якій судилося стати останньою.

 

Археологічне дослідження Кам’янської Січі на початку XX ст. вели видатні українські вчені Д. Яворницький та В. Гошкевич. З 1989 р. працювала спільна експедиція Інституту археології Академії наук УРСР, історико-культурного заповідника на острові Хортиця та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Експедиція встановила межі й розміри Кам’янської Січі, що збереглася майже повністю.

 

В наш час частина території Кам'янської Січі, на якій розміщувалися курені, розмивається водами Каховського водосховища, а передмістя руйнується водами затоки, що утворилася на місці р. Кам'янки.

Восени 2009 року колишня Кам'янська Січ запорозьких козаків затверджена філією Національного заповідника "Хортиця".

Додати коментар:

Імя:*
E-Mail:*
Введіть код: *
оновити, якщо не видно коду