Випадкове:
"Іван Скоропадський"

Іван Ілліч Скоропадський вийшов зі шляхетьського роду. Його дід з'явився в Україні за часів Богдана Хмельницького й загинув у 1654 році у битві під Жовтими Водами. При Мазепі Скоропадський був стародубським полковником,

"Військові звання на Січі"

Командування над військом виконувала військова старшина різних ступнів. Головні козацькі уряди витворилися вже під кінець XVI в., як тільки козаччина зорґанізувалася в постійне військо. Пізніше загальна схема тільки ще

"Гнат Василевич"

У 1596 році польний гетьман Станіслав Жолкєвський, що оточив козаків над річкою Солоницею під Лубнами, вирішив покінчити з козаччиною, роз'єд­навши запорожців та наливайківців. Йому вдалося викликати між козаками взаємні

"Кирило Розумовський"

Останній козацький гетьман! Кирило Григорович Розумовський (Розум), син реєстрового козака, народився на Чернігівщині у 1728 році. Він із старшим братом Олексієм дістався до Петербурга, де його брат невдовзі звернув на

"Дітям про гетьмана Виговського"

Ще одна шпаргалочка про одного із гетьманів - якого ненавидять московити - про того хто розбив царську армію під Контопом - Івана Виговського.

"Адміністративній устрій Січі"

Запорізька Січ мала свої власні органи влади, які носили виборний характер. Тому за своєю формою правління Січ була своєрідною козацькою республікою. Вищим органом влади була Козацька Рада, яка за часів Нової Січі

"Нова ( Підпільненська ) січ"

Нова січ - остання Запорозька Січ була заснована з дозволу і під наглядом російського уряду 31 березня 1734 року отаманом-гетьманом І. Малашевичем на Правобережжі Дніпра у Великій плавні, що займала 26-тисяч десятин.


» » Кам'янська Січ

Кам'янська Січ

  • Не нравится
  • 0
  • Нравится

Кам'янська Січ на території нинішньої Херсонщини існувала протягом 1709-1711 років та 1728-1734 років. На сьогодні вона вважається єдиною Січчю запорозьких козаків, де збереглися основні її складові частини, зокрема, рештки козацьких куренів, Січового майдана, виробничих майстерень, козацький цвинтар. За часів існування Кам'янської Січі тут було 40 куренів і проживало близько 2 тисяч чоловік.

І досі на території Кам’янської Січі простежуються всі три її складові частини: майдан із залишками куренів та скарбниці, передмістя, де стояли ремісничі майстерні, крамниці, шинки, хати, а також козацьке кладовище з могилою Костя Гордієнка. Однак територію Січі інтенсивно розмивають води Каховського моря.

Кам’янська Січ (1709-1711, 1728-1734) була заснована запорожцями після зруйнування царськими військами Чортомлицької Січі. Захопивши із собою деякі врятовані клейноди і похідну церкву, козаки спустилися по Дніпру на човнах і стали табором під проводом кошового отамана Петра Сорочинського в гирлі річки Кам’янки, на правому березі Дніпра, на південному кордоні Великого Лугу (нині це територія села Республіканець Бериславського р-ну Херсонської обл.).

Сюди прибули також козаки на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком, які переховувалися після Полтавської катастрофи 1709 року в турецьких володіннях — Бендерах. Нова запорозька столиця дістала назву Кам’янська Січ.

У 1711 р. Петро І послав проти Кам’янської Січі вісім полків під командуванням генерала Бутурліна та ще полки гетьманських козаків на чолі з гетьманом Іваном Скоропадським. Запорожці вимушені були відступити в межі тодішніх володінь Кримського ханства і заснували Січ поблизу стародавнього міста Олешки.

У 1728 р. козаки залишили Олешківську Січ, більшість із них повернулася на місце Кам’янської Січі, інші під проводом Івана Гусака оселились на берегах річки Самари. Пізніше запорожці з Самари повстали проти Івана Гусака і, спустившись Дніпром, приєдналися до запорожців Кам’янської Січі.

Тут в 1733 році помер і був похований Кость Гордієнко. Надмогильний хрест, хоч і пошкоджений, зберігся до нашого часу.

1734 року царський уряд, який готувався до війни з Туреччиною, дозволив запорожцям повернутися в рідні місця. Тоді запорозькі козаки заснували Підпільненську (Нову) Січ, якій судилося стати останньою.

 

Археологічне дослідження Кам’янської Січі на початку XX ст. вели видатні українські вчені Д. Яворницький та В. Гошкевич. З 1989 р. працювала спільна експедиція Інституту археології Академії наук УРСР, історико-культурного заповідника на острові Хортиця та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Експедиція встановила межі й розміри Кам’янської Січі, що збереглася майже повністю.

 

В наш час частина території Кам'янської Січі, на якій розміщувалися курені, розмивається водами Каховського водосховища, а передмістя руйнується водами затоки, що утворилася на місці р. Кам'янки.

Восени 2009 року колишня Кам'янська Січ запорозьких козаків затверджена філією Національного заповідника "Хортиця".

Додати коментар:

Імя:*
E-Mail:*
Введіть код: *
оновити, якщо не видно коду