Випадкове:
"Битва під Городком 1655 року"

Військова кампанія літа 1954 – зими 1655 р. мала важкі для України наслідки. Це засвідчило неефективність укладеного договору з Московією. Проте результат військових дій наступного 1655 р. був значно кращим і виграшним.

"Гетьмани Ружинські"

Ружинські — старовинна литовська родина, яка веде свій родовід від Олександра Наримунтовича — онука засновника Литовської держави князя Гедиміна. У документах князі Ружинські згадуються вперше у 1545 році у зв'язку з

"Предслав Лянцкоронський"

Предслав Лянцкоронський веде свій родовід від лицарів “з Бжезя” (з Малопольщі), які за підтрим­ку короля Казимира Великого одержали (у ХІУст.), згідно з заповітом останнього, у спадщину замок Лянцкорон. Предслав здобув

"Козацькі вірші"

Підбірка козаціких віршів від сучасних поетів.

"Військові звання на Січі"

Командування над військом виконувала військова старшина різних ступнів. Головні козацькі уряди витворилися вже під кінець XVI в., як тільки козаччина зорґанізувалася в постійне військо. Пізніше загальна схема тільки ще

"Каленик Андрієвич"

Походив, ймовірно, з козацького або міщанського роду. Відзначився під час походів запорізьких козацтва на Московську державу в роки «смутного времени», особливо під час Смоленської кампанії (1609—1610). Разом із загоном

"Адміністративній устрій Січі"

Запорізька Січ мала свої власні органи влади, які носили виборний характер. Тому за своєю формою правління Січ була своєрідною козацькою республікою. Вищим органом влади була Козацька Рада, яка за часів Нової Січі


Гетьмани Русі-України

Слово “гетьман” прийшло в українську мову від польського hetman, що у свою чергу походить від німецького hauptmann і відповідає титулу військового ватажка. У Польщі посада й титул гетьмана з'явилися у XV ст. Вони надавалися командувачу постійним (коронним) та найманим (кварцяним) військами. Пізніше у XVI ст. були введені посади Великого коронного гетьмана та його заступника — польного гетьмана. В Україні у середньому Подніпров'ї козацькі ватажки неофіційно також називалися гетьманами. З другої половини XVI ст. титул гетьмана став офіційно надаватися старшому реєстрових козаків.


Зародження гетьманства

Наприкінці XVI ст. під впливом ідеї самоврядування та спираючись на досвід, що вже накопичили численні козацькі громади, завдяки швидкому зростанню козацтва у Подніпров'ї формується козацький стан, який спочатку сам встановлює собі привілеї та імунітети, а потім, користуючись з того, що козацтво починає відігравати все більш значну роль у порубіжжі як фактор стримування та кваліфікована й невибаглива військова сила, примушує можновладців юридично закріплювати козацькі права - які представляв Гетьман.