Випадкове:
"Дем'ян Ігнатович Многогрішний"

"Петро Сагайдачний"

Петро Кононович (Конашевич) Сагайдачний наро­дився в останній третині XVI ст. ус. Кульчиць, біля Самбора на Галичині, у шляхетній родині, що була нобілітована у XVI ст. та використовувала старовин­ний польський герб

"Павло Тетеря"

Павло одержав добру освіту і до 1647 року був регентом канцелярії міського суду у Воло­димирі Волиньському, а потім служив у вроцлавського каштеляна Г. Стемпковського. З по­чатком повстання Богдана Хмельницького у 1648

"Тихон Байбуза"

Під час повстання Наливайка Тихон Байбуза був міським писарем Брацлава. Він своєчасно попередив шляхту про небезпеку з боку Наливайка, який засів у Брацлаві і оголосив себе ворогом шляхти. Річ у тім, що у Брацлаві повинні

"Петро Дорошенко"

"Данило Апостол"

Данило Павлович Апостол народився 4 грудня 1654 року у родині хомутецького сотника (який згодом став миргородським й гадяцьким полковником, а у 1659 році — й наказним гетьманом), Павла Охримовича Апостола, який

"Самійло Зборовський"


» » Про козацького чуба

Про козацького чуба

  • Не нравится
  • +32
  • Нравится
Про козацького чуба

Чуприна - старовинна чоловіча зачіска у вигляді довгого пасма волосся на голеній голові (переважно у козаків);

Назва «оселедець» пішла від Катерини ІІ відомою своєю неприязню до козаків, так вона називала їхню традиційну зачіску.

Назва "хохол" - суто кацапська, які навіть і не підозрюють, що саме хохол це шляхетний воїн!

 

Не всім дозволялося носити чуприну, котра була своєрідною відзнакою лицарського стану. Причому варто зауважити, що чуприну (оселедець) просто так не можна було собі вистригти. Тільки після посвяти у козаки (після першого бою, першого морського походу та складних іспитів) дозволялося воїнові голити голову, залишаючи чуприну. Чуприни заборонялося носити джурам, селянам-втікачам, недосвідченим воякам, брехунам, боягузам, злодіям, ошуканцям. Позбавити чуприни козака вважалося найбільшою ганьбою. Про надзвичайно високий статус цієї зачіски у запорожців свідчить і суворо регламентований спосіб носіння чуприни, закрученої саме за ліве вухо.


„Чуприну неодмінно носили за лівим вухом, як усі відзнаки і нагороди,— пояснював колишній запорожець Антін Головатий великому князеві Костянтину Павловичу, — шаблю, шпагу, ордени та ін. носять зліва, то й чуприну, як знак завзятого і відважного козака, слід також носити зліва".

козацька чуприна
Малюнок козацької чуприни.

Можливо, ще в дохристиянські роки вірили в шосту чакру людини, яка має дві пелюстки (дві повіки) і міститься між бровами, "третє око", а сьома чакра людини знаходиться на тім'ї голови і має тисячу пелюсток (наша чуприна). У верхній короні-чакрі безконечно розкриваються пелюстки, і таке ж відбувається в наших мінливих, енергетично-поновлюючих косах.

 

 wink  За легендою козак не дарма відрощував собі оселедець (чуб) - саме із - за нього змилостивившийся Господь все - таки витягне козака з пекельного полум'я. 

 

Як не дивно, але чуби носили і литовці і поляки... Та якщо розібратись чуб зустрічається майже у всіх народів, окрім москалів :bully: 

 

 

 

Додати коментар:

Імя:*
E-Mail:*
Введіть код: *
оновити, якщо не видно коду
Аватар
Ганя    Статус:
   #1    (1 червня 2017 13:43)    Сворив: 0    Коментів: 0
Щиро дякую за статтю! Дуже цікава інформація! wink
Аватар
Дядько Іванесс    Статус:
   #2    (15 червня 2017 22:39)    Сворив: 0    Коментів: 0
Питалися козака: "Що то за причина,
Що в вас гола голова, а зверху чуприна?"
"А причина, то така: як на війні згину -
Мене ангел понесе в небо за чуприну".
Аватар
Кувіта    Статус:
   #3    (3 жовтня 2017 17:42)    Сворив: 0    Коментів: 0
 За легендою козак не дарма відрощував собі оселедець (чуб) - саме із - за нього змилостивившийся Господь все - таки витягне козака з пекельного полум'я.