Випадкове:
"Морські походи козаків"

У підготовці до походу брало участь усе запорозьке товариство. Спора частина козаків споряджала судна, решта вантажила на них зброю, шаблі, рушниці, порох, набої, ядра, харчі. Під час походів існував непорушний закон:

"Базавлуцька Січ"

Базавлу́цька Січ — адміністративний і військовий центр запорозького козацтва в 1593–1638 роках. Січ розташовувалася на острові Базавлук, де до Дніпра впадали ще три річки — Чортомлик, Підпільна і Скарбна. Місцевість

"ОСТАФІЙ ГОГОЛЬ"

"Козацька чайка"

На Запорозькій Січі суднобудівництво здавна розвинулось і досягло високого рівня й досконалості. Козацькі майстри-корабельники славилися і за межами України. Їх часто запрошували й до Москви, щоб вони навчали корабельної

"Нова ( Підпільненська ) січ"

Нова січ - остання Запорозька Січ була заснована з дозволу і під наглядом російського уряду 31 березня 1734 року отаманом-гетьманом І. Малашевичем на Правобережжі Дніпра у Великій плавні, що займала 26-тисяч десятин.

"Олешківська (1711-1734)"

Заснована у 1711 році після зруйнування царським військом у 1709 році старої Чортомлицької Січі. Олешківська Січ розташувалася в урочищі Олешки, навпроти сучасного міста Херсона. Спершу територія Олешківської Січі була

"Дніпровські пороги часів козаччини"

Дніпровські пороги вважалися в Старому Світі одним з нерукотворних чудес світу. Більш грандіозної картини живої природи не існувало в Європі. Відомі історичні особи долали значні відстані і навмисне приїздили на Україну,


» » Нова ( Підпільненська ) січ

Нова ( Підпільненська ) січ

  • Не нравится
  • +8
  • Нравится

Нова січ - остання Запорозька Січ була заснована з дозволу і під наглядом російського уряду 31 березня 1734 року отаманом-гетьманом І. Малашевичем на Правобережжі Дніпра у Великій плавні, що займала 26-тисяч десятин. Підставою для подальшого існування Нової Січі як території був підписаний у 1734 році Лубенський договір про визнання запорожцями московського протекторату. Для нагляду за діями козаків царський уряд побудував за 2 км від Нової Січі укріплення з двома напівбастіонами і постійною залогою — так званий Новосіченський ретраншемент.

Не тільки заможні козаки, а й заможні посполиті користувалися в своїх господарствах працею наймитів. В слободі Петрівці, наприклад, 1773 року в козаків І. Супереки, С. Злого, І. Рудя та ін. було по одному наймиту, у козаків О. Богині, М. Мороза і Л. Дзвоза — по два, у козака О. Чорного — три, у Фартушного — чотири, а у С. Яковенка — п’ять наймитів

Упродовж літа 1734 р. депутати від Війська Запорозького Низового відвідали Санкт – Петербург, а 2 вересня того ж року запорозькі старшини у Білій Церкві склали присягу на вірність.

Нова Січ являла собою фортецю, оточену земляним валом у 3,5—4 м заввишки, з дубовими палями та баштами по ньому. Навколо пролягав глибокий рів, наповнений водою. Довжина укріплення сягала 4 км, а заг. площа — бл. 40 га. Посеред фортеці був майдан, де відбувалися козац. січові ради. Там же знаходилися будинок кошового отамана, військ. канцелярія, пономарня, курінні комори-скарбниці, житла січовиків — курені. Неподалік гол. входу до січі стояла церква Покрови Пресвятої Богородиці. До фортеці примикало передмістя, відоме під назвами «форштадт», «базар», «гасан-баша».

Корогва Нової Січі

Корогва Нової Січі

Остання Запорозька (Підпільненська) Січ (1734—1739). Розташовувалася на великому півострові, що омивався р. Підпільною (притока Дніпра). Для нагляду за діями козаків царський уряд побудував у 2 км від Нової Січі укріплення з двома напівбастіонами і постійною залогою — т.зв. Новосіченський ретраншемент. З Нової Січі вирушало Запорозьке Військо на театр російсько-турецьких воєн у 1735—1739 і 1768—1774, у 1771—1773 з січової гавані виходила запорозька флотилія, що двічі здійснила Чорноморсько-Дунайську експедицію. На початку червня 1775 за наказом Катерини II Нова Січ була зруйнована, а Вольності Війська Запорозького анульовані. На місці Січі виникло с. Покровське, яке в 50-ті роки XX ст. опинилося під водами штучного Каховського моря.

Реконструкція Нової Січі - В. Ленченка

Реконструкція Нової Січі - В. Ленченка

За час існування Нової Січі запорожці прийняли участь в двох російсько – турецьких війнах 1738-1740рр. та 1768-1774рр., в яких Військо Запорозьке здобуло не одну перемогу та уславило себе. Життя, звичаї та сміливість запорожців так сподобалась фавориту імператриці Григорію Потьомкіну, що він приписався до січового товариства.

 

Також про Нову Січ:

- У Вікіпедії

- І тут

- На літописі

Додати коментар:

Імя:*
E-Mail:*
Введіть код: *
оновити, якщо не видно коду