Випадкове:
"Козацькі вірші"

Підбірка козаціких віршів від сучасних поетів.

"Іван Сулима"

Іван Михайлович Сулима, гетьман реєстрових ко­заків (1628 — 29 та 1630 — 35 рр.) народився на Чернігівщині у другій половині XVI ст. у родині дрібного шляхтича.

"Козаки та мальтійський хрест"

В соборі Івана Богослова на Мальті є скульптурна композиція, яка датується приблизно 1680 роком. В горішній частині композиції — бюст Великого маґістра Мальтійського ордену Ніколо Коттонера, а підтримують його дві

"Кам'янська Січ"

Кам'янська Січ на території нинішньої Херсонщини існувала протягом 1709-1711 років та 1728-1734 років. На сьогодні вона вважається єдиною Січчю запорозьких козаків, де збереглися основні її складові частини, зокрема,

"Військові звання на Січі"

Командування над військом виконувала військова старшина різних ступнів. Головні козацькі уряди витворилися вже під кінець XVI в., як тільки козаччина зорґанізувалася в постійне військо. Пізніше загальна схема тільки ще

"Петро Сагайдачний"

Петро Кононович (Конашевич) Сагайдачний наро­дився в останній третині XVI ст. ус. Кульчиць, біля Самбора на Галичині, у шляхетній родині, що була нобілітована у XVI ст. та використовувала старовин­ний польський герб

"Козацький табір"

Неперевершено майстерності запорожці досягли у використанні табору з возів, який застосовувався для просування військ, наступу, оборони. Батьківщиною табору з возів є безмежний степ. Народившись, спочатку як спосіб


» » Нова ( Підпільненська ) січ

Нова ( Підпільненська ) січ

  • Не нравится
  • +5
  • Нравится

Нова січ - остання Запорозька Січ була заснована з дозволу і під наглядом російського уряду 31 березня 1734 року отаманом-гетьманом І. Малашевичем на Правобережжі Дніпра у Великій плавні, що займала 26-тисяч десятин. Підставою для подальшого існування Нової Січі як території був підписаний у 1734 році Лубенський договір про визнання запорожцями московського протекторату. Для нагляду за діями козаків царський уряд побудував за 2 км від Нової Січі укріплення з двома напівбастіонами і постійною залогою — так званий Новосіченський ретраншемент.

Не тільки заможні козаки, а й заможні посполиті користувалися в своїх господарствах працею наймитів. В слободі Петрівці, наприклад, 1773 року в козаків І. Супереки, С. Злого, І. Рудя та ін. було по одному наймиту, у козаків О. Богині, М. Мороза і Л. Дзвоза — по два, у козака О. Чорного — три, у Фартушного — чотири, а у С. Яковенка — п’ять наймитів

Упродовж літа 1734 р. депутати від Війська Запорозького Низового відвідали Санкт – Петербург, а 2 вересня того ж року запорозькі старшини у Білій Церкві склали присягу на вірність.

Нова Січ являла собою фортецю, оточену земляним валом у 3,5—4 м заввишки, з дубовими палями та баштами по ньому. Навколо пролягав глибокий рів, наповнений водою. Довжина укріплення сягала 4 км, а заг. площа — бл. 40 га. Посеред фортеці був майдан, де відбувалися козац. січові ради. Там же знаходилися будинок кошового отамана, військ. канцелярія, пономарня, курінні комори-скарбниці, житла січовиків — курені. Неподалік гол. входу до січі стояла церква Покрови Пресвятої Богородиці. До фортеці примикало передмістя, відоме під назвами «форштадт», «базар», «гасан-баша».

Корогва Нової Січі

Корогва Нової Січі

Остання Запорозька (Підпільненська) Січ (1734—1739). Розташовувалася на великому півострові, що омивався р. Підпільною (притока Дніпра). Для нагляду за діями козаків царський уряд побудував у 2 км від Нової Січі укріплення з двома напівбастіонами і постійною залогою — т.зв. Новосіченський ретраншемент. З Нової Січі вирушало Запорозьке Військо на театр російсько-турецьких воєн у 1735—1739 і 1768—1774, у 1771—1773 з січової гавані виходила запорозька флотилія, що двічі здійснила Чорноморсько-Дунайську експедицію. На початку червня 1775 за наказом Катерини II Нова Січ була зруйнована, а Вольності Війська Запорозького анульовані. На місці Січі виникло с. Покровське, яке в 50-ті роки XX ст. опинилося під водами штучного Каховського моря.

Реконструкція Нової Січі - В. Ленченка

Реконструкція Нової Січі - В. Ленченка

За час існування Нової Січі запорожці прийняли участь в двох російсько – турецьких війнах 1738-1740рр. та 1768-1774рр., в яких Військо Запорозьке здобуло не одну перемогу та уславило себе. Життя, звичаї та сміливість запорожців так сподобалась фавориту імператриці Григорію Потьомкіну, що він приписався до січового товариства.

 

Також про Нову Січ:

- У Вікіпедії

- І тут

- На літописі

Додати коментар:

Імя:*
E-Mail:*
Введіть код: *
оновити, якщо не видно коду
https://snu.in.ua/