Випадкове:
"Герб Війська Запорізького"

Козак із самопалом, або герб Війська Запорозького

"Іван Сірко"

В історії козацтва чимало імен, відомих не лише на батьківщині, але й далеко за її межами. Одне з них - Вінницький та Харківський козачий полковник Іван Дмитрович Сірко, що гетьманував в Січі з 1659 року, з деякими

"Виборча система у козаків"

Виборча система мала широке застосування в козацькій державі, де Рада (загальні збори), крім вирішення інших питань, виконувала ще й функції виборів військової старшини. Вибори відбувалися в столиці козацької общини - в

"Адміністративній устрій Січі"

Запорізька Січ мала свої власні органи влади, які носили виборний характер. Тому за своєю формою правління Січ була своєрідною козацькою республікою. Вищим органом влади була Козацька Рада, яка за часів Нової Січі

"Данило Апостол"

Данило Павлович Апостол народився 4 грудня 1654 року у родині хомутецького сотника (який згодом став миргородським й гадяцьким полковником, а у 1659 році — й наказним гетьманом), Павла Охримовича Апостола, який

"Битва під Городком 1655 року"

Військова кампанія літа 1954 – зими 1655 р. мала важкі для України наслідки. Це засвідчило неефективність укладеного договору з Московією. Проте результат військових дій наступного 1655 р. був значно кращим і виграшним.

"Микитинська Січ"

Микитинська Січ (1638-1652) — існувала на правому березі Дніпра, на мисі Микитин Ріг. Заснована козаками на чолі з отаманом Федором Лютаєм, що став її першим кошовим отаманом. Після зруйнування Базавлуцької Січі Запорожжя


» » Хортицька Січ

Хортицька Січ

  • Не нравится
  • 0
  • Нравится

Хортицька січ (1556-1557) — укріплення (замок) збудоване на острові Мала Хортиця в 1556 році князем Дмитром Вишневецьким. Зруйнований у 1557 році татарами. Частина істориків трактує це укріплення як першу Запорозьку Січ, втім більшість вітчизняних істориків відкидають подібне не підтверджене джерелами трактування. В будь якому випадку, невважаючи на короткий час свого існування, Хортицький замок відіграв помітну роль в розвитку українського козацтва.

 

Любомир Винар вважає замок на Хортицькому острові «першим прототипом козацької Січі, в якій розвивалося військове й гос­подарське життя запорожців». Звідси логічним є висновок, що Хортицький замок став своєрідним прототипом козацького укріплення,  яке, утвердившись на острові Томаківка в 60—70-х ро­ках XVI століття, дістало назву Запорозької Січі.

Острів Хортиця — найбільший і найвеличніший з усіх островів на всьому Дніпрі. Він був відомим уже багатьом давнім історикам і письменникам. У грецького імператора Константина Багрянородного (905-959) він має назву острова св. Григорія, котра, як гадають, походить від імені Григорія, просвітника Вірменії, який колись приїжджав на Русь по Дніпру, в руських літописах він називається Хортичем, Кортицьким, Городецьким, Ортинським, Інтрським островом; у Еріха Лясоти, у Боплана, в «Книге большого чертежа» (*Текстові описи карт Росії кінця XVI ст. та 1627 р.) Хортицею та Хіртицею; у польського хроніста Мартина Бєльського Хорчикою; у Василя Зуєва й князя Мишецького — Хортиц; на атласі Дніпра 1786 р. адмірала Пущина Хитрицьким; у Рігельмана Хордецьким островом.

 

За поясненням професора Бруна, отримав свою назву від слова «хорт», тобто пес, якого наші предки, слов'яни-язичники, зупиняючись на острові нижче порогів під час плавання по Дніпру на шляху «з варяг у Царград», могли приносити в жертву своїм богам. «Пройшовши Крарійський перевіз, вони — руси — пристають до острова, котрий зветься іменем св. Григорія. На цьому острові вони приносять свої пожертви: там стоїть величезний дуб. Вони приносять у жертву живих птахів; навколо встромлюють також свої стріли, а інші кладуть шматки хліба й м'яса, і що в кого є, за своїм звичаєм. Тут вони кидають жереб — убивати птахів і їсти, чи залишати в живих». У руських літописах назва Хортиця уперше згадується під 1103 роком, коли великий князь Святополк Ізяславич у союзі з іншими князями йшов походом проти половців: «И поидоша на конихъ, и в лодях, и придоша ниже порогъ и сташа въ Протолчехъ и в Хортичимъ островъ». З тих же руських літописів ми довідуємося, що на острів Хортицю з'їжджалися усі головні руські князі та їх союзники, коли 1224 року вирушали на першу битву проти татар, до ріки Калки: «Придоша къ рЪцЪ ДнЪпру и въидоша в море: бъ бо людей тысящи, и воидоша в ДнЪпръ и возведоша пороги и сташа у рЪки ХорътицЪ на броду, у Протолчи».

 

Замок на Малій Хортиці, проіснувавши близько року, не залишив і сліду, а по-справжньому перша Січ виникла на острові Томаківка через майже два десятиріччя.

Фортеця Вишневецького зовні напевно відрізнялася від відомих пізніше архі­тектурних комплексів, козацьких твердинь на Дніпрі. До скла­ду гарнізону входили, крім козаків, представники військовослужбової людності — бояри, слуги, драби. Разом з тим, про­живання єдиною громадою у специфічних умовах південного порубіжжя сприяло зародженню своєрідної військово-політич­ної організації запорозького товариства, її моделі. Як слушно за­уважив М. Ф. Владимирський-Буданов, Хортицька фортеця ста­ла гніздом «низовой вольницы, которая послужила потом зер­ном будущей Сечи». Цілком прийнятним є також твердження М. С. Грушевського, який у статті, присвяченій історичним за­слугам Дмитра Вишневецького, назвав князя «духовним бать­ком огнища нової української плебейської республіки».

СУЧАСНІСТЬ:

Ідея створення на Хортиці архітектурного ансамблю – узагальненого образу козацьких столиць XVI-XVIII ст. , виникають ще в далеких шістдесятих і вперше офіційно озвучується одночасно з наданням острову статусу Державного заповідника (у 1965 р.). Але цей статус він отримав тільки 5 квітня 1993 року . А починаючи з листопада 2004 р. триває будівництво історико-культурного комплексу «Запорізька січ». У 2007 році острів Хортиця був названий одним з «Семи чудес України».



Додати коментар:

Імя:*
E-Mail:*
Введіть код: *
оновити, якщо не видно коду