Випадкове:
"Герб Війська Запорізького"

Козак із самопалом, або герб Війська Запорозького

"Іван Сірко"

В історії козацтва чимало імен, відомих не лише на батьківщині, але й далеко за її межами. Одне з них - Вінницький та Харківський козачий полковник Іван Дмитрович Сірко, що гетьманував в Січі з 1659 року, з деякими

"Виборча система у козаків"

Виборча система мала широке застосування в козацькій державі, де Рада (загальні збори), крім вирішення інших питань, виконувала ще й функції виборів військової старшини. Вибори відбувалися в столиці козацької общини - в

"Адміністративній устрій Січі"

Запорізька Січ мала свої власні органи влади, які носили виборний характер. Тому за своєю формою правління Січ була своєрідною козацькою республікою. Вищим органом влади була Козацька Рада, яка за часів Нової Січі

"Данило Апостол"

Данило Павлович Апостол народився 4 грудня 1654 року у родині хомутецького сотника (який згодом став миргородським й гадяцьким полковником, а у 1659 році — й наказним гетьманом), Павла Охримовича Апостола, який

"Битва під Городком 1655 року"

Військова кампанія літа 1954 – зими 1655 р. мала важкі для України наслідки. Це засвідчило неефективність укладеного договору з Московією. Проте результат військових дій наступного 1655 р. був значно кращим і виграшним.

"Микитинська Січ"

Микитинська Січ (1638-1652) — існувала на правому березі Дніпра, на мисі Микитин Ріг. Заснована козаками на чолі з отаманом Федором Лютаєм, що став її першим кошовим отаманом. Після зруйнування Базавлуцької Січі Запорожжя


» » Дітям про гетьмана Виговського

Дітям про гетьмана Виговського

  • Не нравится
  • +2
  • Нравится
Дітям про гетьмана Виговського

Ще одна шпаргалочка про одного із гетьманів - якого ненавидять московити - про того хто розбив царську армію під Контопом - Івана Виговського.



Після смерті Богдана Хмельницько­го старшина почала виявляти невдово­лення політикою молодого Хмельниченка (який був психічно хворий). Скориставшись з цього, Виговський порадив Юрію зректися булави, що той і зробив 24 серпня 1657 року на ко­зацькій раді у Чигирині. Наказним геть­маном було призначено Виговського. На козацькій раді у Корсуні, а потім у Пе­реяславі його було затверджено гетьма­ном.

16 вересня 1658 року у Гадячі Виговський підписав трактат, за яким Україна мала укласти союз із Польським королівством та великим князівством Литовським як велике князівство Руське. Входячи у вищезазначену унію, Україна забезпечувала собі по­вне внутрішнє самоврядування, отримувала право мати свою скарбницю, військо, монету, суди, дер­жавні установи, тощо. На території Речі Посполитої мала бути скасована церковна унія, відновлювалися церковні суди, було обіцяно повернути усе конфіс­коване церковне майно. Передбачався широкий роз­виток освіти та української культури, гарантувалися свободи друку й слова та відкриття друкарень. Геть­ману надавалося право прохати короля надавати шляхетські привілеї козакам та міщанам. Одначе, у трактаті був відсутній пункт про ставлення поміщи­ків та шляхти до тих, хто мешкав на їхніх землях.

Виговський своїми універсалами закликав народ виг­нати московських воєвод з України й вирушає до Києва з метою вибити з міста воєводу Шереметьєва. Але взяти Київ йому не вдалося. Виговський, в універсалі обґрунтовував не­обхідність розірвати злуку з Москвою та приєднати­ся до Польщі. Тоді Трубецькой спрямував російські війська в Україну.

Битва під Конотопом

Битва під Конотопом 

17 липня 1659 року Виговський у битві під Ко­нотопом розбив московське військо

Але Шереметьев вирішив не зупи­нятися ні перед чим: він вторгся у Польщу й розбив військо Виговського. Та останній не визнав поразки і приєднався до поляків у битві під Чудновом, де Шереметьев зазнав цілковитої поразки. Король при­значив Виговського державним сенатором та київсь­ким воєводою.

 Виговський намагається виступати у ролі посеред­ника між Польщею та козаччиною. У 1660 році він підтримав обраного геть­мана Павла Тетерю, закликаючи народ до спокою. Проте в Україні спалахнуло повстання проти шляхти, за геть­манську булаву сперечалися Тетеря та Брюховецький. Цим скористався Виговський. Він налагодив відносини із Запорожжям, і частина запорожців під­тримала його та назвала гетьманом. Все це не дуже сподобалося Польщі. Виговського було звинувачено у заколоті проти інтересів Польщі; тому  його було ув'язнено та 16 березня 1664 ро­ку страчено (цілком можливо, що й безпідставно).

Висновок: Саме через негативне ставлення Виговського до Московії та розгром армії московського царства під Конотопом стало причиною того, що Виговського надовго забули в російській історії, а українці навіть і не знали одного із найталановитіших козацьких гетьманів…

- більше про Виговського

---

Завантажити цей текст у ворді - ivanvugovskiy.docx [1.1 Mb] (завантажило: 5)  

Додати коментар:

Імя:*
E-Mail:*
Введіть код: *
оновити, якщо не видно коду