Випадкове:
"Чортомлицька"

Чортомлицька Січ (Стара Січ, 1652-1709) — військовий, адміністративний та духовний центр Війська Запорізького Низового.

"Пилип Орлик"

Пилип Орлик — найтрагічніша фігура часів боротьби України за свою незалежність — народився на Віленщині у 1672 році. Він отримав освіту у Києво-Могилянському колегіумі й у 26-річному віці був уже кафедральним писарем

"Яков Острянин"

Яків Стефан Іскра-Острянин (Остряниця) був старшим сином військового товариша Стефана Іскри з м. Остра. Перша згадка про нього з'являється у документах 1633 року, де він значиться як ніжинсь­кий полковник реєстрових

"Остафій Дашкевич"

Остафій Іванович Дашкевич (Дашкович) був тро­юрідним небожем Івана Ходкевича — засновника роду Ходкевичів гербу “Кошцієша”. Батько Оста- фія був вітебським коморником. Народився Остафій у Поруччі на Волині. Остафій був

"Павло Полуботко"

Павло Полуботок (1660 - †1724) — український військовий та політичний діяч. Полковник чернігівський, наказний гетьман Війська Запорозького Лівобережної України (1722-1724). Павло Полуботок народився у 1660 році у сім'ї

"Битва під П’яткою"

2 лютого 1593 року, околиці містечка П’ятка (нині село П’ятка Чуднівського району Житомирської області) відбулася битва про яку мало хто згадує.

"Дем'ян Ігнатович Многогрішний"


Козацька чайка

  • Не нравится
  • +23
  • Нравится
Козацька чайка

На Запорозькій Січі суднобудівництво здавна розвинулось і досягло високого рівня й досконалості. Козацькі майстри-корабельники славилися і за межами України. Їх часто запрошували й до Москви, щоб вони навчали корабельної справи.

 

Чайка — безпалубний плоскодонний човен запорізьких козаків XVI—XVII ст. у вигляді величезної видовбаної колоди, по бортах обшитої дошками. Довжина – близько 18м, ширина й висота бортів – до 4м. Ззовні бортів для збільшення остійності і плавучості кріпився очеретяний пояс. Човен мав поперечні переборки і лави, щоглу з вітрилом, 10-15 пар весел, носовий і кормовий рулі, уміщав до 70 чоловік. Озброєння – 4-6 фальконетів (гармати калібром 30 мм.). На борту був запас зброї та провіанту достатній для тривалих морських походів.

Одну чайку споруджувало впродовж півмісяця понад 60 чоловік. Техніка суднобудування, якою володіли майже всі козаки, не була надто складною. Запорожці зрубували високу липу чи вербу і, очистивши її від галуззя, видовбували днище. До нього кріпили дубові ребра, на які зверху вниз нашивали дубові дошки довжиною 3,5 метра, шириною 30 сантиметрів. На носі й кормі споруджували щось на зразок кают.

 

Тут зберігали провіант, боєприпаси й зброю. До кожного кінця човна прилаштовували окреме стерно, завдяки чому чайка в будь-який момент могла змінити курс на 180 градусів.

Чайка за Бопланом

Ілюстрація «чайки» запорозьких козаків з книжки Ґійома Левассер де Боплана 1660 р.

 

У центрі на спеціальному станку укріплювалась щогла з вітрилами, з обох боків човна було від 20 до 40 весел. Отже, чайки котрі одночасно приводились у рух веслами й вітрилами, були дуже маневреними. Борти човна обкладали в'язанками очерету завтовшки від півтора до двох з половиною метрів. Ця своєрідна захисна одежина утримувала судно на поверхні й захищала од ворожих стріл і куль. Запорозькі чайки сягали у довжину 15—22 метрів, у висоту не більше 4 метрів, а в ширину — 6 метрів. Човен брав на борт 40—60 козаків.

Чайка

Над чайками-дубами, що стояли у гавані, підносилися високі, стрункі трищоглові кораблі. Вони мали дві палуби, двоярусну рубку у формі намета, де розміщувалася старшина (до 10 чоловік). Обабіч рубки було по 4 каютних ілюмінатори. По бортах, на нижніх і верхніх деках судна, виглядали з люків грізні дула фальконетів — невеликих кованих залізних чи мідних гармат.

реконструкція чайки

реконструкція чайки

До складу запорозької флотилії входили навіть підводні човни. Звичайно, з нашого погляду вони здаються досить примітивними. Проте факт їх існування у XVI ст. становить великий інтерес.

 

Очевидно, запорожці використовували різні види суден залежно від стратегії й тактики морського бою. Особливістю козацького флоту було те, що чайки могли пришвартовуватися до будь-якого берега.

 

Інші козацькі кораблі:

ДУБ - друга пол. ХVІІ - XVIII ст. - Вітрильне вантажне судно прибережного плавання, що застосовувалося в пн.-зх.. Причорномор'ї і гирлах Дніпра, Дону і Бугу. Дуб – вантажне вітрильне судно прибережного плавання. На відміну від чайок дуби мали дві або три щогли з вітрилами. Назвою «Дуб» козаки підкреслювали міцність своїх суден та їх високотонажність до 100 тон. Під час воєнних походів на Дубах перевозили визволених із неволі співвітчизників та велику кількість захоплених гармат.

 

Дуб

Спочатку в основі був довбаний човен і будувався з набойнимі розваленою бортами. Вилиці закруглюються, мало похилий форштевень, транцевой корму і навісний кермо. На двох щоглах по рейкового вітрилу. На прямому бушприті клівер. Дл. до 20, шир. до 6-7, висота борту до 1,8 м, вантажопідйомність до 100 т.


СТРУГ - козацька човен ХУІ-ХУІІ ст. - Основний тип суден, на яких донські і яїцькі козаки здійснювали морські походи. Козацький струг відрізнявся легкістю, повороткість і швидкохідністю. Однодеревий корпус оковувався залізом, по бортах для збільшення остійкості і непотоплюваності кріпили пояс з снопів очерету. Ніс і корма були гострими, палуба була відсутня, на носі й у кормі розташовувалися горища. Струг мав щоглу висотою бл. 11м з прямим вітрилом, 16-40 весел. На кормі, іноді в носі розташовувалися загребні (рульові) весла. Озброювалися декількома фальконетами, вміщували 50-100 чол.

Струг

Довжиною. 15-21, шириною 5,5-6 м. Ранні струги і чайки практично не мали відмінностей, пізніше у стругів почали чітко розрізняти ніс і корму, яка стала робитися заокругленою

БАРКАЗ - друга пол. XVII - перша пол. XVIII ст. (Від гол. Ьагкае від ісп.Ьагкага, італ. Ьагсассіо) - Невелике вітрильне судно, поширене на Чорному та Азовському морях. Вітрильне озброєння латинське, з клівером, на короткому горизонтальному бушприті. Довжина - 8-12, шир. 2,4-3 м, висота борту 1-1,3, осаду ок. 0,75 м.

Барказ

Під час російсько-турецьких воєн (друга пол. XVII ст.) Використовувався козаками під час морських походів.

ДУБОК - XV - XVI ст. парусно-гребний рибальський човен зі шпрінтовим (раніше прямим вітрилом). Ранні човна в основі мали довбаний човен-дуб. Довжина - 10 м, ширина близько 2,5 м, осадка 0,5-0,6 м. Добре збережений дубок знайдений в районі м. Бендер на річці Дністер. Його вік перевищує 500 років. Радіовуглецевий аналіз датував деревину 1420 ± 50 років. У деревині збереглися отвори для прив'язування снопів очерету або розтяжок щогли.

Дубок

Дубок став прабатьком чайок, що були спочатку ні чим іншим, як дубками з надбудованими бортами.

 

НАПІВГАЛЕРА - друга пол. XVIII - початок XIX ст. До них відносяться малі галери скампавеї. Скампавея (від італ. Scampare тікати, зникати, via - геть) - невеликий швидкохідний гребний корабель - зменшена на 30-40% венеціанська галера. Вони будувалися на Дону і Азовському морі, а з 1790 р. в Бендерах і Кріулянах для військових дій проти Туреччини на Дністрі та Дунаї. Дл. 20 - 22, шир. 3, осадка 0,7 м., 12-18 пар весел, 1-2 щогли з косими вітрилами.

Напівгалера

Озброювалася 1-4 фальконетами. Перевозила десант (включаючи екіпаж) до 150 чол.

БАЙДАК – середній по величині річковий човен. Будова його схожа до чайки. Довжина човна – 7-8 м., ширина – 2м., осадка човна – 1 м. В човні присутньо 8 веслярів, місткість човна 16-20 чол. Байдак активно використовувався на початкових етапах розвитку козацької морської справи, для хадіння в руслах Дніпра. Виконав роль прототипа чайки. Нині човен з дещо зміненою конструкцією будови днища, має назву ЯЛ. Використовується як шлюпка на великих морських кораблях, а також тренувальний човен основного курсу мореплавства.

 

Козацькі кораблі

Додати коментар:

Імя:*
E-Mail:*
Введіть код: *
оновити, якщо не видно коду