Випадкове:
"Про козацького чуба"

Чуприна - старовинна чоловіча зачіска у вигляді довгого пасма волосся на голеній голові (переважно у козаків); Назва «оселедець» пішла від Катерини ІІ відомою своєю неприязню до козаків, так вона називала їхню традиційну

"Нова ( Підпільненська ) січ"

Нова січ - остання Запорозька Січ була заснована з дозволу і під наглядом російського уряду 31 березня 1734 року отаманом-гетьманом І. Малашевичем на Правобережжі Дніпра у Великій плавні, що займала 26-тисяч десятин.

"Що означає слово - козак?"

Вперше термін «козак» згадано у Початковій монгольській хроніці в 1240 році. У 14 ст. цей термін вміщено в словник половецької мови (Кодекс Куманікус) і в додаток грецького збірника житій святих. Найперша згадка про

"Каленик Андрієвич"

Походив, ймовірно, з козацького або міщанського роду. Відзначився під час походів запорізьких козацтва на Московську державу в роки «смутного времени», особливо під час Смоленської кампанії (1609—1610). Разом із загоном

"Хортицька Січ"

Хортицька січ (1556-1557) — укріплення (замок) збудоване на острові Мала Хортиця в 1556 році князем Дмитром Вишневецьким. Зруйнований у 1557 році татарами. Частина істориків трактує це укріплення як першу Запорозьку Січ,

"Томаківська Січ"

Томаківська Січ — укріплення запорозьких козаків на острові Томаківці на Дніпрі поблизу сучасного селища Червоногригорівка та міста Марганця, ймовірно з 1558 до 1593 року, коли її зруйнували татари.

"Як козаки працювали та де шукали роботу на Запоріжжі?"

Чомусь у книгах та фільмах про козаків розповідають лише про славетні походи та звитяги наших предків і забувають говорити про головне!


Про козаків » Статті про козаків » Козацькі війська в Тридцятилітній війні на боці Австрії

Козацькі війська в Тридцятилітній війні на боці Австрії

  • Не нравится
  • +51
  • Нравится
Козацькі війська в Тридцятилітній війні на боці Австрії

Під час Тридцятилітньої війни на прохання Австрії польський уряд надіслав експедиційний корпус українських козаків. В жовтні 1635 року під командуванням полковника Павла Носковського в Австрії зібралось 4 тисячі українських воїнів.
Бойове хрещення козацьке військо пройшло в Люксембурзі де в першому ж бою розпорошило великий шведський загін, що діяв тут разом з французами, та захопили три прапори.

У травні 1636 р. війська Носковського захопили м.Іов (Люксембург) і розбили поряд з ним свій табір. Французький генерал граф де Суассон спробував розгромити козаків. Зібравши по 1200 кінноти (стільки ж слуг) й піхоти (в тому числі 800 швейцарців), де Суассон рушив у напрямку Іова, намагаючись використати фактор раптовості, тим більше, що його відділяли від козацького табору річка і пагорб.

Однак козаки здалеку помітили ворога. Аби розвідати сили французів, виграти час для збору вояків і вивести ворога під фланговий удар основних сил, козацьке керівництво вдалося до тактики хвильових атак із наступною удаваною втечею.
Спочатку 300 козаків енергійно атакували французький авангард із 200 вояків і так само швидко відступили. Пізніше козаки повторили напад більшими силами. Французькі вояки, вважаючи, що перемога у їхніх руках, кинулися в атаку. Перебігши через річку, вони вклинилися в бойові порядки козаків. Оскільки пагорб за спиною запорожців значно ускладнював відступ козацького загону, то розпочався запеклий бій.

Козацьке командування, скориставшись із того, що французи втяглися в бій, а пагорб закриває від них козацький тил, непомітно зосередило на флангах резерви. Як пізніше зазначав Суассон. козаки всіма силами контратакували його. Французькі вояки не витримали чергового навального наступу козаків і втекли через річку, причому частина судячи з усього, була притиснута до болота, де зазнала відчутних втрат.

Такої ж тактики козаки дотримувалось в бою під містом Понт-а-Мусон, де вдавши, що готуються до штурму їм вдалося виманити за стіни фортеці французькі війська. Вдаючи, що відступають козацькі підрозділи заманили французів в ліс, де оточили та знищили.
Бойові дії українські війська продовжили в провінції Шампань, де розгромивши кілька французьких загонів здобули значні трофеї.
Під містом Ландау козаки, разом з загонами найманців-хорватів, ідучи в ар’єргарді австрійської армії затримали наступ французів, що дало змогу армії імператора перейти на нові позиції без значних втрат.

Згодом війська полковника Носковського влилися до корпусу австрійського фельдмаршала Геца, але залишились самостійною бойовою одиницею. Та після того, як австрійський уряд заборгував козакам платню вони отаборились в Сілезії, поблизу міста Графенберг, де почали чекати гроші. Але заборгованих грошей козаки так і не отримали, а австрійські війська під командуванням графа фон Мансфельда, після кількох сутичок, витіснили полк Носковського за межі Австрійської імперії.