Іван Скоропадський
Іван Ілліч Скоропадський вийшов зі шляхетьського роду. Його дід з'явився в Україні за часів Богдана Хмельницького й загинув у 1654 році у битві під Жовтими Водами. При Мазепі Скоропадський був стародубським полковником, генеральним бунчужним й генеральним осавулом.
Гетьман України | |
Правління | 1708-1722 |
---|---|
Обрання | 11 листопада 1708 |
Попередник | Іван Мазепа |
Наступник | Павло Полуботок |
Інші титули | Шляхтич |
Біографічні дані | |
Релігія | Грецька православна церква |
Народження | 1646 Умань |
Смерть | 3 липня 1722 Глухів |
Дружина | Пелагія Каленикович |
Другий шлюб | Анастасія Маркович |
Діти | Ірина, Уляна |
Династія | Скоропадські |
Батько | Ілля Скоропадський |
Мазепа неодноразово використовував його для виконання доручень до царя Петра. Скоропадський сподобався цареві “своєю простотою”. Після переходу Мазепи до табору Карла XII, Скоропадський у листопаді 1708 року за наказом Петра був майже одностайно обраний на раді у Глухові гетьманом.
На відміну від традиційних виборів гетьмана, коли укладалися нові статті угоди козаків з царем або підтверджувалися колишні угоди, тут все обійшлося без жодних статей та договорів. Петро І, який готував цілковите приєднання України до Росії, знайшов у особі Скоропадського надійного помічника, який іноді навіть ішов далі намірів самого царя. Щедро обдаровуючи українськими землями росіян, він не тільки надав Меншикову величезні маєтки на терені, що підпрядковувався Стародубському полкові, й дозволив йому провести хибне (вигідне для “свєтлєйшего”) розмежування, але й записав у його підданство цілу сотню козаків. Слабкий вдачею й відданий особистим вигодам, Скоропадський взагалі намагався догоджати царським улюбленцям. Петро І посадовив свого генерала для нагляду за козаками. Столицю гетьмана було перенесено до Глухова. Петро сам почав призначати полковників, обминаючи гетьмана й порушуючи старовинні козацькі традиції та привілеї.
Стара система обрання сотників була ліквідована: за радою старшини залишалося тільки право пропонувати кандидатів, остаточне ж рішення приймав гетьман після наради з представником царя. Росіяни й іноземці здобули великий вплив у Гетьманщині. Вони нехтували українськими законами, звичаями, традиціями, чим викликали обурення серед населення. Петро настроював одні прошарки українського суспільства проти інших, викликав внутрішні конфлікти, що послаблювали Україну політично.
Економічна ситуація в Україні була складна: Гетьманщина повинна була утримувати за свій кошт 10 російських драгунських полків, що стояли на її території. Козаків використовували для риття каналів, будування фортець. Уся політика Петра була спрямована на політичне й економічне знищення України, а також фізичне знищення козацтва. У 1722 році Петро вирішив остаточно ліквідувати самоврядування України. Він утворив “Малоросійську Колегію”, що складалася з шести командирів полків, які стояли в Україні, на чолі з бригадиром Вельяміновим. Ця колегія фактично правила Україною, а точніше — грабувала й плюндрувала її. Скоропадський періодично висловлював протести проти московської експлуатації України, але російський уряд все це ігнорував. З утворенням “Малоросійської Колегії” Скоропадського майже цілком було позбавлено влади. Гетьман не витримав цього останнього удару й помер у липні 1722 року.
ГЕРБ ГЕТЬМАНА ІВАНА СКОРОПАДСЬКОГО
Скоропадський користувався гербом, що мав щит, на червоному полі якого були три срібні перехрещені стріли вістрями додолу, перев'язані золотою стрічкою.
