Випадкове:
"Чортомлицька"

Чортомлицька Січ (Стара Січ, 1652-1709) — військовий, адміністративний та духовний центр Війська Запорізького Низового.

"Пилип Орлик"

Пилип Орлик — найтрагічніша фігура часів боротьби України за свою незалежність — народився на Віленщині у 1672 році. Він отримав освіту у Києво-Могилянському колегіумі й у 26-річному віці був уже кафедральним писарем

"Яков Острянин"

Яків Стефан Іскра-Острянин (Остряниця) був старшим сином військового товариша Стефана Іскри з м. Остра. Перша згадка про нього з'являється у документах 1633 року, де він значиться як ніжинсь­кий полковник реєстрових

"Остафій Дашкевич"

Остафій Іванович Дашкевич (Дашкович) був тро­юрідним небожем Івана Ходкевича — засновника роду Ходкевичів гербу “Кошцієша”. Батько Оста- фія був вітебським коморником. Народився Остафій у Поруччі на Волині. Остафій був

"Павло Полуботко"

Павло Полуботок (1660 - †1724) — український військовий та політичний діяч. Полковник чернігівський, наказний гетьман Війська Запорозького Лівобережної України (1722-1724). Павло Полуботок народився у 1660 році у сім'ї

"Битва під П’яткою"

2 лютого 1593 року, околиці містечка П’ятка (нині село П’ятка Чуднівського району Житомирської області) відбулася битва про яку мало хто згадує.

"Дем'ян Ігнатович Многогрішний"


» » Іван Скоропадський

Іван Скоропадський

Іван Ілліч Скоропадський вийшов зі шляхетьського роду. Його дід з'явився в Україні за часів Богдана Хмельницького й загинув у 1654 році у битві під Жовтими Водами. При Мазепі Скоропадський був стародубським полковником, генеральним бунчужним й генеральним осавулом.

Гетьман України
Правління 1708-1722
Обрання 11 листопада 1708
Попередник Іван Мазепа
Наступник Павло Полуботок
Інші титули Шляхтич
Біографічні дані
Релігія Грецька православна церква
Народження 1646
Умань
Смерть 3 липня 1722
Глухів
Дружина Пелагія Каленикович
Другий шлюб Анастасія Маркович
Діти Ірина, Уляна
Династія Скоропадські
Батько Ілля Скоропадський

 

Мазепа неодноразово використовував його для виконання доручень до царя Петра. Скоропадський сподобався цареві “своєю простотою”. Після переходу Мазепи до табору Карла XII, Скоропадський у листопаді 1708 року за наказом Петра був майже одностайно обраний на раді у Глухові гетьманом.

На відміну від традиційних виборів гетьмана, коли укладалися нові статті угоди козаків з царем або підтверджувалися колишні угоди, тут все обійшлося без жодних статей та договорів. Петро І, який готував цілковите приєднання України до Росії, знайшов у особі Скоропадського надійного помічника, який іноді навіть ішов далі намірів самого царя. Щедро обдаровуючи українськими землями росіян, він не тільки надав Меншикову величезні маєтки на терені, що підпрядковувався Стародубському полкові, й дозволив йому провести хибне (вигідне для “свєтлєйшего”) розмежування, але й записав у його підданство цілу сотню козаків. Слабкий вдачею й відданий особистим вигодам, Скоропадський взагалі намагався догоджати царським улюбленцям. Петро І посадовив свого генерала для нагляду за козаками. Столицю гетьмана було перенесено до Глухова. Петро сам почав призначати полковників, обминаючи гетьмана й порушуючи старовинні козацькі традиції та привілеї.

Стара система обрання сотників була ліквідована: за радою старшини залишалося тільки право пропонувати кандидатів, остаточне ж рішення приймав гетьман після наради з представником царя. Росіяни й іноземці здобули великий вплив у Гетьманщині. Вони нехтували українськими законами, звичаями, традиціями, чим викликали обурення серед населення. Петро настроював одні прошарки українського суспільства проти інших, викликав внутрішні конфлікти, що послаблювали Україну політично.

Економічна ситуація в Україні була складна: Гетьманщина повинна була утримувати за свій кошт 10 російських драгунських полків, що стояли на її території. Козаків використовували для риття каналів, будування фортець. Уся політика Петра була спрямована на політичне й економічне знищення України, а також фізичне знищення козацтва. У 1722 році Петро вирішив остаточно ліквідувати самоврядування України. Він утворив “Малоросійську Колегію”, що складалася з шести командирів полків, які стояли в Україні, на чолі з бригадиром Вельяміновим. Ця колегія фактично правила Україною, а точніше — грабувала й плюндрувала її. Скоропадський періодично висловлював протести проти московської експлуатації України, але російський уряд все це ігнорував. З утворенням “Малоросійської Колегії” Скоропадського майже цілком було позбавлено влади. Гетьман не витримав цього останнього удару й помер у липні 1722 року.

ГЕРБ ГЕТЬМАНА ІВАНА СКОРОПАДСЬКОГО

Герб Івана Скоропадського

Скоропадський користувався гербом, що мав щит, на червоному полі якого були три срібні перехрещені стріли вістрями додолу, перев'язані золотою стрічкою.

Додати коментар:

Імя:*
E-Mail:*
Введіть код: *
оновити, якщо не видно коду