Випадкове:
"Остафій Дашкевич"

Остафій Іванович Дашкевич (Дашкович) був тро­юрідним небожем Івана Ходкевича — засновника роду Ходкевичів гербу “Кошцієша”. Батько Оста- фія був вітебським коморником. Народився Остафій у Поруччі на Волині. Остафій був

"Козаки та мальтійський хрест"

В соборі Івана Богослова на Мальті є скульптурна композиція, яка датується приблизно 1680 роком. В горішній частині композиції — бюст Великого маґістра Мальтійського ордену Ніколо Коттонера, а підтримують його дві

"Іван Сірко"

В історії козацтва чимало імен, відомих не лише на батьківщині, але й далеко за її межами. Одне з них - Вінницький та Харківський козачий полковник Іван Дмитрович Сірко, що гетьманував в Січі з 1659 року, з деякими

"Михайло Ханенко"

"Задунайська Січ"

Роки існування: 1775-1828 Після жорстокого зруйнування у 1775р. Запорозької Січі російським царатом певен час існувала ще й Задунайська Січ. Ліквідація Запорізької Січі не означала однак, що козацтво вдалося викреслити з

"Характерники"

Після хрещення Русі, переслідувані князями та греками волхви, жерці і воїни-охоронці храмів об’єднувалися у таємні громади і у віддалених від великих міст місцях почали створювати Січі. На островах Дніпра, побережжях Бугу

"Козацька чайка"

На Запорозькій Січі суднобудівництво здавна розвинулось і досягло високого рівня й досконалості. Козацькі майстри-корабельники славилися і за межами України. Їх часто запрошували й до Москви, щоб вони навчали корабельної


» » Яков Острянин

Яков Острянин

Яків Стефан Іскра-Острянин (Остряниця) був старшим сином військового товариша Стефана Іскри з м. Остра. Перша згадка про нього з'являється у документах 1633 року, де він значиться як ніжинсь­кий полковник реєстрових козаків. Яків перебував на Січі, коли на Великдень 1637 року польський ротмістр Хедоровський без усякої причини закатував його батька, а молодшого брата жорстоко побив.

Інші імена Остряниця
Народився ? Остер
Помер 6 травня 1641
Громадянство Польща
Ім'я при народженні Яків Стефан Іскра-Острянин
Звання полковник реєстрових козаків
гетьманом нереєстрового козацтва

 

Брат вилікувався й втік на Запорожжя. Яків почав піднімати козаків проти Польщі. Він мав неабиякий авторитет серед запорожців і вони обрали його своїм гетьманом. Острянин розповсюдив універсал, у якому описував кривди, яких зазнає Україна, і закликав до повстання проти Речі Посполитої. Одначе ре­єстрові козаки Острянина не підтримали, а до нього приєдналися лише полковники Гуня, Скидан та Філоненко.

 

У 1638 році Острянин вийшов із Запорожжя через Кременчуг (де він розбив загони С. Потоцького) до Холтви (при сполученні Хорола з Псьолом), де розташу­вався табором. Коронне військо марно намага­лося здобути 5 травня цей табір і з великими втратами змушене було відійти. Переслідуючи поляків, Острянин, одначе, сам зазнав пораз­ки під Лубнами й з переслідувача перетворив­ся на того, якого переслідують.

 

13 червня по­ляки вчинили завзяту битву під Жовнином, й козаки зазнали поразки. Вночі Острянин з не­великим загоном втік, залишивши керівництво військом Гуні. Поразка Острянина ц значній мірі була обумовлена внутрішнім розбратом серед козаків. Невдовзі повстання вщухло. Козацькі відносини було узгоджено Масловобродською угодою.

 

Острянин з купкою козаків відступив на Слобожанщину. З дозволу московського уряду він оселився у Чугуєві. Як відомо з архівних джерел, з Острянином в Чугуєвому городищі поселилися його син, генеральний осавул, сотники і 1019 козаків. Усіх їх наділили землею й подали допомогу для першочергового обзаведення. Уже 21 лютого 1639 р. білгородський воєвода Пожарський доповідає про зведення чугуєвських укріплень.

 

Тоді ж Острянин ходив на татар. Однак під час походу між ним і козаками виник розлад. Чому і за яких причин — не відомо. Козаки полишили свого гетьмана і повернулися у Чугуїв. Під час загострення відносин між козаками та старшиною його бу­ло вбито 26 квітня 1641 року. Після цього більша частина козаків повернулася в Україну

 

герб гетьмана Якова Острянина

герб Острянина

 

Острянин, як і усі шляхтичи роду Іскри, користу­вався старовинним гербом “Топач”, що потрапив до Польщі за часів короля Людвика і вперше згаду­ється у документах 1413 року. Цей герб мав щит, на червоному полі якого було зображено чорне крило яструба із золотою лапою. У клейноді — три страусиних пір'їни.

Додати коментар:

Імя:*
E-Mail:*
Введіть код: *
оновити, якщо не видно коду