Яков Острянин
Яків Стефан Іскра-Острянин (Остряниця) був старшим сином військового товариша Стефана Іскри з м. Остра. Перша згадка про нього з'являється у документах 1633 року, де він значиться як ніжинський полковник реєстрових козаків. Яків перебував на Січі, коли на Великдень 1637 року польський ротмістр Хедоровський без усякої причини закатував його батька, а молодшого брата жорстоко побив.
Інші імена | Остряниця |
---|---|
Народився | ? Остер |
Помер | 6 травня 1641 |
Громадянство | Польща |
Ім'я при народженні | Яків Стефан Іскра-Острянин |
Звання | полковник реєстрових козаків гетьманом нереєстрового козацтва |
Брат вилікувався й втік на Запорожжя. Яків почав піднімати козаків проти Польщі. Він мав неабиякий авторитет серед запорожців і вони обрали його своїм гетьманом. Острянин розповсюдив універсал, у якому описував кривди, яких зазнає Україна, і закликав до повстання проти Речі Посполитої. Одначе реєстрові козаки Острянина не підтримали, а до нього приєдналися лише полковники Гуня, Скидан та Філоненко.
У 1638 році Острянин вийшов із Запорожжя через Кременчуг (де він розбив загони С. Потоцького) до Холтви (при сполученні Хорола з Псьолом), де розташувався табором. Коронне військо марно намагалося здобути 5 травня цей табір і з великими втратами змушене було відійти. Переслідуючи поляків, Острянин, одначе, сам зазнав поразки під Лубнами й з переслідувача перетворився на того, якого переслідують.
13 червня поляки вчинили завзяту битву під Жовнином, й козаки зазнали поразки. Вночі Острянин з невеликим загоном втік, залишивши керівництво військом Гуні. Поразка Острянина ц значній мірі була обумовлена внутрішнім розбратом серед козаків. Невдовзі повстання вщухло. Козацькі відносини було узгоджено Масловобродською угодою.
Острянин з купкою козаків відступив на Слобожанщину. З дозволу московського уряду він оселився у Чугуєві. Як відомо з архівних джерел, з Острянином в Чугуєвому городищі поселилися його син, генеральний осавул, сотники і 1019 козаків. Усіх їх наділили землею й подали допомогу для першочергового обзаведення. Уже 21 лютого 1639 р. білгородський воєвода Пожарський доповідає про зведення чугуєвських укріплень.
Тоді ж Острянин ходив на татар. Однак під час походу між ним і козаками виник розлад. Чому і за яких причин — не відомо. Козаки полишили свого гетьмана і повернулися у Чугуїв. Під час загострення відносин між козаками та старшиною його було вбито 26 квітня 1641 року. Після цього більша частина козаків повернулася в Україну
герб гетьмана Якова Острянина
Острянин, як і усі шляхтичи роду Іскри, користувався старовинним гербом “Топач”, що потрапив до Польщі за часів короля Людвика і вперше згадується у документах 1413 року. Цей герб мав щит, на червоному полі якого було зображено чорне крило яструба із золотою лапою. У клейноді — три страусиних пір'їни.
Трішки більше інформації про Острянина