Випадкове:
"Герб Війська Запорізького"

Козак із самопалом, або герб Війська Запорозького

"Іван Сірко"

В історії козацтва чимало імен, відомих не лише на батьківщині, але й далеко за її межами. Одне з них - Вінницький та Харківський козачий полковник Іван Дмитрович Сірко, що гетьманував в Січі з 1659 року, з деякими

"Виборча система у козаків"

Виборча система мала широке застосування в козацькій державі, де Рада (загальні збори), крім вирішення інших питань, виконувала ще й функції виборів військової старшини. Вибори відбувалися в столиці козацької общини - в

"Адміністративній устрій Січі"

Запорізька Січ мала свої власні органи влади, які носили виборний характер. Тому за своєю формою правління Січ була своєрідною козацькою республікою. Вищим органом влади була Козацька Рада, яка за часів Нової Січі

"Данило Апостол"

Данило Павлович Апостол народився 4 грудня 1654 року у родині хомутецького сотника (який згодом став миргородським й гадяцьким полковником, а у 1659 році — й наказним гетьманом), Павла Охримовича Апостола, який

"Битва під Городком 1655 року"

Військова кампанія літа 1954 – зими 1655 р. мала важкі для України наслідки. Це засвідчило неефективність укладеного договору з Московією. Проте результат військових дій наступного 1655 р. був значно кращим і виграшним.

"Микитинська Січ"

Микитинська Січ (1638-1652) — існувала на правому березі Дніпра, на мисі Микитин Ріг. Заснована козаками на чолі з отаманом Федором Лютаєм, що став її першим кошовим отаманом. Після зруйнування Базавлуцької Січі Запорожжя


Серпень

  • Не нравится
  • +1
  • Нравится

6 серпня 1657 р. - помер гетьман України Богдан Хмельницький. Московський цар Олексій Михайлович зажадав: зменшення козацького реєстру до 12 тис. чол., надходження йому усіх податків, призначення над кожним козацьким полком полковника-московита та  московської старшини, відіслання сина Богдана Хмельницького Юрія із козацькою скарбницею (казною) до Москви, встановлення залежності київського митрополита від московського патріарха й висвяти його в Москві, надання царського підданства дітям загиблих козаків;

- рішення козацької ради про установлення спадкової передачі гетьманства після смерті Б. Хмельницького.

 

17-18 серпня 1649 р.

- відбулася битва під Зборовом та розгром козаками польського війська;

- підписання Зборівського договору між гетьманом Богданом Хмельницьким і королем Речі Посполитої Яном II Казимиром. За цим договором земля Запорозьких козаків вздовж рік Рось і Сула набували статусу федеративного з’єднання польсько-литовської Речі Посполитої, причому вводилася низка обмежень у правах для поляків. У статтях, які стосуються козаків, проголошувалося прощення Хмельницькому і всім його бійцям, відновлення козацького війська в його колишній формі, кількості і вольностях, реєстр козацького війська збільшився до 40 тис. козаків (вони повинні були отримувати сукно на одяг і по десять золотих на зброю), унія з Римською церквою затримувалася, грецьку віру дозволялося сповідувати по всьому королівству і навіть у Кракові, командувати реєстровими козаками призначався лише один із начальників грецької віри, на посаді київського воєводи повинен бути магнат грецької віри, Київський митрополит грецької віри отримує право засідати в Сенаті серед католицьких єпископів і займати там дев’яте місце;

 

20 серпня 1576 р.- видача польським королем Стефаном Баторієм Запорозьким козакам як винагороди за колишні заслуги й заохочення для подальшої служби Грамоти на ім’я гетьмана військ руських (козацьких) Якова Богданки (князя Якова Богдана Рожинського із роду Ягеллонського, що мав угіддя на Волині та Поділлі), яка підтверджувала всі права товариства запорозького на володіння зайнятим краєм;  

 

22 серпня 1709 р.- помер гетьман України Іван Мазепа; 

 

 

Додати коментар:

Імя:*
E-Mail:*
Введіть код: *
оновити, якщо не видно коду