Випадкове:
"Герб Війська Запорізького"

Козак із самопалом, або герб Війська Запорозького

"Іван Сірко"

В історії козацтва чимало імен, відомих не лише на батьківщині, але й далеко за її межами. Одне з них - Вінницький та Харківський козачий полковник Іван Дмитрович Сірко, що гетьманував в Січі з 1659 року, з деякими

"Виборча система у козаків"

Виборча система мала широке застосування в козацькій державі, де Рада (загальні збори), крім вирішення інших питань, виконувала ще й функції виборів військової старшини. Вибори відбувалися в столиці козацької общини - в

"Адміністративній устрій Січі"

Запорізька Січ мала свої власні органи влади, які носили виборний характер. Тому за своєю формою правління Січ була своєрідною козацькою республікою. Вищим органом влади була Козацька Рада, яка за часів Нової Січі

"Данило Апостол"

Данило Павлович Апостол народився 4 грудня 1654 року у родині хомутецького сотника (який згодом став миргородським й гадяцьким полковником, а у 1659 році — й наказним гетьманом), Павла Охримовича Апостола, який

"Битва під Городком 1655 року"

Військова кампанія літа 1954 – зими 1655 р. мала важкі для України наслідки. Це засвідчило неефективність укладеного договору з Московією. Проте результат військових дій наступного 1655 р. був значно кращим і виграшним.

"Микитинська Січ"

Микитинська Січ (1638-1652) — існувала на правому березі Дніпра, на мисі Микитин Ріг. Заснована козаками на чолі з отаманом Федором Лютаєм, що став її першим кошовим отаманом. Після зруйнування Базавлуцької Січі Запорожжя


Вересень

  • Не нравится
  • +1
  • Нравится

8 вересня - 17жовтня 1621р. - Блискуча перемога гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного над турками під Хотином.

На цю вирішальну війну вийшов сам султан Осман з півмільйонною армією, маючи намір розчавити Польщу, й обернути її на турецьку провінцію. Поляки могли протиставити півмільйонній армії лише 57 тисяч чоловік під проводом королевича Владислава й коронного гетьмана Ходкевича. Бачачи страшну загрозу, Владислав, як і під час московського походу, особисто звернувся до Сагайдачного з проханням про допомогу. Але гетьман не відразу виконав прохання королевича, він висунув перед ним такі умови: по-перше, аби польський уряд офіційно визнав владу козацького гетьмана на Україні; по-друге, аби скасував усі обмеження щодо козацтва і щоб знищив посаду козацького старшого. Королевич погодився на усі вимоги.

Під Хотин над Дністром надійшла велика козацька армія - 41520 козаків, як записано у докладному реєстрі під проводом Сагайдачного. Все це була кіннота з рушницями. Артилерія складалась з 22 гармат.

У цій війні запорізькі козаки були героями й, забуваючи відмінності в вірі й народності, усюди визволяли поляків з біди. Хотинська кампанія придбала нову славу запорозькому війську. Козаки визначилися в ній такою відвагою й погордою смерти, що поляки не могли всьому цьому надивуватися.

 

11-13 (21-23) вересня 1648 р. - перемога українських козаків на чолі з гетьманом України Б.Хмельницьким над польським військом у бою, що відбувся неподалік містечка Пилявці (нині м. Пилява Хмельницької обл.);

 

16 вересня 1578 р. - підписання угоди між Стефаном Баторієм і п’ятьма представниками запорозького козацтва, згідно з яким 600 козаків мали нести військові повинності на користь монарха й отримувати за це платню; загін підпорядковувався великому коронному гетьманові  М.Вишневецькому; 

 

16 вересня 1658 р. - гетьман України Іван Виговський підписав Гадяцьку угоду, згідно з якого Україна, Польща й Литва утворювали федерацію трьох самостійних держав. Україна в межах Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств ставала незалежною державою під назвою “Велике князівство Руське”, зберігалося гетьманство, унія мала бути скасованою, урівнені в правах православна і католицька церкви. Бойові дії проти Речі Посполитої повинні були припинитися. Ця угода не була впроваджена у життя;

  

18 вересня 1663 р. - у Борзні за наказом Івана Брюховецького за спротив його владі було страчено: наказного гетьмана Якима Семеновича Сомка, полковника ніжинського Василя Золотаренка, полковника чернігівського Іоаникія Силича, полковника лубенського Стефана Шамрицького, полковника переяславського Опанаса Щуровського, полкового осавула ніжинського Павла Килдія, секретаря наказного гетьмана Кирила Шарая. До Сибіру заслали генерального писаря Михайла Вуяхевича, полковників: київського – Семена Третяка, іркліївського – Матяша Папкевича, прилуцького – Дмитра Чернявського, переяславського полкового осавула Семена Кульженка, осавула Леонтія Бута, полкових писарів Хому Тризну та Самійла Радича, сотника Івана Воробея, Прокопа Кульженка;

 

30 вересня 1648 р. - козацькі підрозділи Максима Кривоноса здобули фортецю “Високий замок” біля Львова;

 

вересень 1683 р. - участь українських козаків під проводом козацьких отаманів Данила Апостола (у майбутньому гетьмана) та Семена Палія у вирішальній переможній битві проти Туреччини під Віднем;

Додати коментар:

Імя:*
E-Mail:*
Введіть код: *
оновити, якщо не видно коду