Випадкове:
"Герб Війська Запорізького"

Козак із самопалом, або герб Війська Запорозького

"Іван Сірко"

В історії козацтва чимало імен, відомих не лише на батьківщині, але й далеко за її межами. Одне з них - Вінницький та Харківський козачий полковник Іван Дмитрович Сірко, що гетьманував в Січі з 1659 року, з деякими

"Виборча система у козаків"

Виборча система мала широке застосування в козацькій державі, де Рада (загальні збори), крім вирішення інших питань, виконувала ще й функції виборів військової старшини. Вибори відбувалися в столиці козацької общини - в

"Адміністративній устрій Січі"

Запорізька Січ мала свої власні органи влади, які носили виборний характер. Тому за своєю формою правління Січ була своєрідною козацькою республікою. Вищим органом влади була Козацька Рада, яка за часів Нової Січі

"Данило Апостол"

Данило Павлович Апостол народився 4 грудня 1654 року у родині хомутецького сотника (який згодом став миргородським й гадяцьким полковником, а у 1659 році — й наказним гетьманом), Павла Охримовича Апостола, який

"Битва під Городком 1655 року"

Військова кампанія літа 1954 – зими 1655 р. мала важкі для України наслідки. Це засвідчило неефективність укладеного договору з Московією. Проте результат військових дій наступного 1655 р. був значно кращим і виграшним.

"Микитинська Січ"

Микитинська Січ (1638-1652) — існувала на правому березі Дніпра, на мисі Микитин Ріг. Заснована козаками на чолі з отаманом Федором Лютаєм, що став її першим кошовим отаманом. Після зруйнування Базавлуцької Січі Запорожжя


» » Морські походи козаків

Морські походи козаків

  • Не нравится
  • +12
  • Нравится
Морські походи козаків

У підготовці до походу брало участь усе запорозьке товариство. Спора частина козаків споряджала судна, решта вантажила на них зброю, шаблі, рушниці, порох, набої, ядра, харчі. Під час походів існував непорушний закон: запорожцям суворо заборонялося брати з собою будь-які спиртні напої. За свідченням сучасників, з п'яними розправлялися безжально — їх викидали за борт.

Завдяки видатним на той час морехідним якостям «чайок» запорожці могли досягти турецького узбережжя за 36-40 годин, висадитися на берег та за кілька годин вже бути на шляху додому з багатим скарбом

 

Перелік морських походів козаків:

  • Початком цих перемог став успішний морський похід запорожців навесні 1602 року. На тридцятьох чайках і кількох трофейних галерах вони прийшли під Кілію й розгромили турецький флот.
  • 1606 року запорожці (керував гетьман Війська Запорозького Григорій Ізапович) штурмували фортеці Кілію та Білгород, захопили в морі 10 турецьких галер. Особливу винахідливість і кмітливість вони проявили при взятті Варни, неприступної з моря фортеці. Козаки, вивчивши місцевість, піднялися річкою вгору за течією, обійшли місто-фортецю з флангу й відкрили вогонь із гармат і мушкетів. Штурм Варни завершився розгромом берегових укріплень і знищенням усіх турецьких кораблів, які стояли на рейді.
  • Наступного 1607 року козаки на чолі з Петром Сагайдачним розбили турецьку флотилію під Очаковом. Восени 1608 року запорожці взяли Перекоп, а 1609 року на шістнадцятьох чайках пройшли в гирло Дунаю і здобули Кілію, Ізмаїл, Аккерман.
  • 1613 року козаки здійснили два походи на турецьке узбережжя, а в гирлі Дніпра розбили турецьку флотилію та захопили шість турецьких галер.
  • Надзвичайно сміливими були дії запорожців у серпні 1614 року. На сорока чайках вони подалися до берегів Туреччини. Козаки захопили Трапезунд, узяли в облогу Синоп, оволоділи замком, вибили гарнізон і знищили весь флот галер і галіонів, які стояли на рейді.
  • 1615 року запорожці на вісімдесятьох чайках пішли на Стамбул. Вони зійшли на берег між двома столичними портами, спалили й спустошили все довкола. За наказом султана навздогін козакам вирушила турецька ескадра. Біля гирла Дунаю відбувся бій, у якому козаки здобули перемогу. Поранений турецький адмірал потрапив у полон до запорожців.
  • Навесні 1616 року козаки під проводом Петра Сагайдачного знову вирушили в похід проти турків. У гирлі Дніпра на них уже чекав турецький флот. Та він не витримав атаки запорожців і був ущент розгромлений. Козаки захопили півтора десятка галер і майже сотню човнів. Турецький воєначальник Алі-паша ледь устиг утекти морем. Очистивши Дніпровський лиман від ворогів, запорожці дісталися узбережжя Криму й узяли місто Кафу. Там був тоді найбільший ринок рабів-невільників, яких звозили до Кафи з усіх країв на продаж. Козаки на чолі з Сагайдачним спалили в гавані турецькі кораблі, знищили 14 тисяч турецьких вояків й визволили кільканадцять тисяч невільників. Кафу, ринок рабів — «упир, що п'є руську кров» — було зруйновано.
    Відтак козаки взяли штурмом Синоп і Трапезунд, де спалили 25 турецьких суден. У морській битві була розгромлено ескадру адмірала флоту Ціколі-паші, потоплено три галери, забрано здобич в Ібрагім-паші, який повертався з походу на Січ.
  • Звістка про зруйнування турецьких фортець Кафи, Синопа й Трапезмунда поширилася далеко за межі Османської імперії. Це стало відомо також італійцеві Отавіо Сапіенціо — письменникові першої половини XVII . За його словами, на той час у Запорожжі було 30 — 40 тисяч козаків, вони мали 200–300 чайок, ходили по Чорному морю і протягом 1616–1617 років успішно нападали на Кафу, Синоп і Трапезунд.
  • 1617 року козаки знову дісталися до Стамбула й «замигали своїми похідними вогнями біля вікна самого сералю», розгромили турецьку ескадру на підступах до гавані, убили в бою турецького адмірала.

Станіслав Жолкевський, невпевнений у перемозі польських військ, уклав мир із турками  17 вересня 1617 року у містечку Буші. Поляки зобов’язувалися приборкати козаків і заборонити їм виходити в Чорне море, а якщо вони порушать ці умови – усіх винищити.

Козаки здобувають Кафу
«Козаки здобувають Кафу» А.Орльонов


Однак погрози не залякали запорожців. Упродовж усього літнього періоду 1619 року вони успішно діяли на Чорному морі.

 

  • У морських походах 1620 року загалом узяли участь майже 1500 чайок, а сутички з турками велися з ранньої весни до пізньої осені.
  • Весняний морський похід 1621 року для запорожців був невдалим, але вже влітку заново сформована флотилія козаків розгромила турецьку ескадру, потопивши 20 галер, а решту змусила втекти. Козаки напали на Стамбул і Галац. У цей час на морі діяла 10-тисячна флотилія запорожців. Перша чверть XVII стала апогеєм слави козацького флоту. Українські історики називають 1613 – 1620 роки героїчною добою козацьких морських походів.
  • Найбільшої могутності козацький флот досяг влітку 1625 року – 350 «чайок». Якщо рахувати навіть по 50 козаків на кожному судні, то виходить більше 17 тисяч шабель. На ті часи це була просто величезна армада.

У подальші роки військова активність козаків на морі змусила турецького султана укласти мирну угоду із Запоріжжям. У 1649 році таку угоду було укладено, і запорожцям було відкрито доступ до всіх портів Чорного моря. Султан вирішив за краще мати запорожців за партнерів, аніж за ворогів. Після цього активність козаків на морі значно знизилась: торгувати було безпечніше та більш прибутково, ніж воювати. До того ж, у цей час почалася визвольна війна (1648 – 1654) під керівництвом Богдана Хмельницького, чиїм союзником був васал турецького султана – кримський хан.

Козаки на кораблях

У 80 – 90- ті роки 17 –го століття морські  військові походи запорожців майже припинились. Єдиними відомими випадками їхньої звитяги на морі у цей період були захоплення скарбниці кримського хана та потоплення кількох турецьких суден у 1690 році. Але на той час про походи на Стамбул вже ніхто не думав.

 

Козацька чайка атакує турецьку галеру

Козацька чайка атакує турецьку галеру

Завантажите реферат "Морське мистецтво козаків":

morske_mustectvo_kozakiv.docx [85.52 Kb] (завантажило: 130)

Козаки на чайках

Додати коментар:

Імя:*
E-Mail:*
Введіть код: *
оновити, якщо не видно коду