Випадкове:
"Чортомлицька"

Чортомлицька Січ (Стара Січ, 1652-1709) — військовий, адміністративний та духовний центр Війська Запорізького Низового.

"Пилип Орлик"

Пилип Орлик — найтрагічніша фігура часів боротьби України за свою незалежність — народився на Віленщині у 1672 році. Він отримав освіту у Києво-Могилянському колегіумі й у 26-річному віці був уже кафедральним писарем

"Яков Острянин"

Яків Стефан Іскра-Острянин (Остряниця) був старшим сином військового товариша Стефана Іскри з м. Остра. Перша згадка про нього з'являється у документах 1633 року, де він значиться як ніжинсь­кий полковник реєстрових

"Остафій Дашкевич"

Остафій Іванович Дашкевич (Дашкович) був тро­юрідним небожем Івана Ходкевича — засновника роду Ходкевичів гербу “Кошцієша”. Батько Оста- фія був вітебським коморником. Народився Остафій у Поруччі на Волині. Остафій був

"Павло Полуботко"

Павло Полуботок (1660 - †1724) — український військовий та політичний діяч. Полковник чернігівський, наказний гетьман Війська Запорозького Лівобережної України (1722-1724). Павло Полуботок народився у 1660 році у сім'ї

"Битва під П’яткою"

2 лютого 1593 року, околиці містечка П’ятка (нині село П’ятка Чуднівського району Житомирської області) відбулася битва про яку мало хто згадує.

"Дем'ян Ігнатович Многогрішний"


» » Походи Івана Сірка

Походи Івана Сірка

  • Не нравится
  • +5
  • Нравится
Походи Івана Сірка

Упродовж 35 років (1645 — 1680) тривала активна діяльність Івана Сірка в Україні і на Запорожжі. Слава його набула розголосу у Польщі, Франції, Литві, Кримському ханстві, Туреччині, Молдові, Росії, особливо серед донського козацтва. За цей час він брав участь принаймні у 55 великих битвах і завжди, крім трьох-чотирьох випадків, виходив переможцем.

Більше про гетьмана -» Іван Сірко

 

 

Похід пна на Буг і Дністер. 1664р.

Очоливши козацьке військо, Іван Сірко в січні — лютому 1664 р. здійснив похід на Буг і Дністер, розгромив татарські улуси поблизу фортеці Тягинь (Бендери), а звідти дістався Правобережної України й визволив від польського панування Брацлав, Кальник, Могилів, Рашків, Умань, Черкаси, Канів та інші міста.

 

 

Похід на Кримське ханство. 1668р.

1668 р. Іван Сірко на якийсь час залишив Січ і з'явився у Слобідській Україні. Козаки обрали його полковником Зміївського полку. У жовтні — листопаді того самого року він разом із кошовим отаманом Іваном Ждан-Рогом здійснив похід козацького війська на Кримське ханство: запорожці розгромили татарську орду біля Кафи (Феодосії), визволивши 2 тис. полонених, загрожували ханській столиці — Бахчисараю.

 

Похід на Очаків. 1670р.

1670 р. запорожці знову обрали Івана Сірка кошовим отаманом. А влітку він очолив похід козаків на турецьке місто-фортецю Очаків, спалив його і захопив багато полонених та чимало худоби.

 

Похід в Росію.

Правобережний гетьман Петро Дорошенко і кошовий отаман Іван Сірко підтримували селянську війну в Росії (1670 — 1671 рр.) під проводом донського козака Степана Разіна, листувалися з ним і планували навіть спільний похід на Москву. Проте здійснити їм це не вдалося.

 

Похід на Волощину та Білгородщину

На початку 1672 р. І. Сірко і М. Ханенко повели об'єднані сили козаків у похід на Волощину та Білгородщину. Поблизу Куяльницького лиману в степу вони завдали нищівної поразки орді кримського хана Султан-Нуреддіна.

 

 

Навесні 1672 р. 300-тисячна армія Туреччини перейшла Дунай і вдерлася на Поділля, взяла в облогу фортецю Кам'янець-Подільський і невдовзі оволоділа нею. Турки погрожували спустошити не лише Україну, а й Річ Посполиту та Росію. Відсутність Сірка послабила опір турецько-татарській агресії, і вже в липні 1672 р. польський посол у Москві передав прохання короля Речі Посполитої звільнити і повернути козацького ватажка.

 

Походи в Крим 1673-1675

На початку літа 1673 р. Іван Сірко прибув на Запорожжя і негайно розпочав воєнні дії проти Кримського ханства: водив козаків на фортеці Аслан та Очаків, під Чигирином не пропускав татар до Кам'янця-Подільського на допомогу туркам. А в листопаді того самого року 10 тисяч козаків і кілька сотень їхніх союзників-калмиків під командуванням Івана Сірка здійснили похід на Крим, Білгородщину й Волощину, завдавши поразки турецьким і татарським ордам, спаливши фортецю Тягинь (Бендери) й захопивши полонених і трофеї. За віроломну спробу знищити Січ І. Сірко влітку 1675 р. пішов походом на Кримське ханство: 20-тисячне козацьке військо зруйнувало міста Гезлев (Євпаторію), Карасубазар і столицю Бахчисарай, чимало татарських селищ. Хан разом зі своїм почтом втік у гори, а його військо зазнало нищівної поразки. Козаки звільнили тисячі невільників — українців, росіян, поляків; захопили в полон 4 тисячі татар. Це був один з найвизначніших походів Івана Сірка на Кримське ханство.

 

 

Чигиринські походи 1677 — 1678 рр.

Запорозьке військо під проводом Сірка своїми дошкульними ударами завадило постачанню турецьких і татарських орд під час їхніх Чигиринських походів (1677 — 1678 рр.), перешкоджало вторгненню на Лівобережжя та Слобожанщину. На початку 1679 р. запорожці під проводом свого уславленого кошового отамана рушили походом проти турецьких і татарських фортець на Дніпрі — Кизикермена і Тавані, які перешкоджали виходу їхніх чайок у Чорне море, і дощенту зруйнували їх. За цю зухвалу акцію султан наказав помститися: послав велике військо під началом Кара-Мухаммед-паші для зруйнування Січі і покарання козаків. Однак при його наближенні до Чортомлика Іван Сірко повів свої загони в урочище Лободиху й підготувався до оборони. Дізнавшись про це, вороги не наважилися вступити в бій і відступили. Січ була врятована. То була остання перемога старого воїна.

 

Додати коментар:

Імя:*
E-Mail:*
Введіть код: *
оновити, якщо не видно коду