Випадкове:
"Чортомлицька"

Чортомлицька Січ (Стара Січ, 1652-1709) — військовий, адміністративний та духовний центр Війська Запорізького Низового.

"Пилип Орлик"

Пилип Орлик — найтрагічніша фігура часів боротьби України за свою незалежність — народився на Віленщині у 1672 році. Він отримав освіту у Києво-Могилянському колегіумі й у 26-річному віці був уже кафедральним писарем

"Яков Острянин"

Яків Стефан Іскра-Острянин (Остряниця) був старшим сином військового товариша Стефана Іскри з м. Остра. Перша згадка про нього з'являється у документах 1633 року, де він значиться як ніжинсь­кий полковник реєстрових

"Остафій Дашкевич"

Остафій Іванович Дашкевич (Дашкович) був тро­юрідним небожем Івана Ходкевича — засновника роду Ходкевичів гербу “Кошцієша”. Батько Оста- фія був вітебським коморником. Народився Остафій у Поруччі на Волині. Остафій був

"Павло Полуботко"

Павло Полуботок (1660 - †1724) — український військовий та політичний діяч. Полковник чернігівський, наказний гетьман Війська Запорозького Лівобережної України (1722-1724). Павло Полуботок народився у 1660 році у сім'ї

"Битва під П’яткою"

2 лютого 1593 року, околиці містечка П’ятка (нині село П’ятка Чуднівського району Житомирської області) відбулася битва про яку мало хто згадує.

"Дем'ян Ігнатович Многогрішний"


» » Криштоф Кремпський

Криштоф Кремпський

Криштоф замолоду служив у козацькому війську і під час повстання Наливайка був полковником. У середині травня 1596 року козаки, перебуваючи у стані війни з коронним військом гетьмана Жолкєв- ського, були оточені у таборі під Солоницею. Вони не мали фуражу, їжі, води.

 

Поміж козаками Севе­рина Наливайка та Григорія Лободи почалися свари й суперечки, які підтримувалися Жолкєвським, що ігнорував Наливайка і постійно підтримував зноси­ни з Лободою.

За таких обставин козаки вбили Лободу і своїм ге­тьманом обрали полковника Кремпського. Останній реорганізував оборону табору, і становище поляків стало погіршуватися через безперервні сміливі вилазки козаків, які змушували польських во­яків весь час бути напоготові. Це виснажувало жовнірів і приводило до пошесті коней. Поля­ки також почали потерпати від нестачі провіан­ту та води. Розуміючи, що пасивна облога та­бору може призвести до програшу кампанії, Жолкєвський попросив підкріплення, і, маючи допомогу, розпочав гарматний обстріл табору, готуючи штурм.

 

Герб Криштофа Косинського

Криштоф Кремпський походив з дрібної шляхти, що належала до старовинного польського герба “По­рай”. Цей герб являв собою щит, на червоному полі якого було зображено білу геральдичну троянду. У клейноді — така ж сама троянда. Намет білий, підбитий червоним.

Герб Криштофа Косинського

 

Козаки зрозуміли, що їхні шанси впали, і вирішили капітулювати. Вони захопили Нали­вайка і видали його Жолкєвському. Але останній зажадав, щоб йому видали усіх селян, що повтікали і менш ніж п'ять років були у ко­заків. На це козаки погодитися не могли, бо се­ред них таких втікачів було дуже багато. Тоді Жолкєвський розпочав штурм, що призвів до масового знищення козаків: з 10000 козаків ли­ше 1500 на чолі з Кремпським прорвалися у степ і врятувалися. Кремпський привів їх на Січ і сидів там “тихо й ніякого лиха не затівав”, чекаючи, поки все само собою не вщухне. Подальші відомості про Криштофа Кремпського відсутні.

 

Додати коментар:

Імя:*
E-Mail:*
Введіть код: *
оновити, якщо не видно коду