Криштоф Кремпський
Криштоф замолоду служив у козацькому війську і під час повстання Наливайка був полковником. У середині травня 1596 року козаки, перебуваючи у стані війни з коронним військом гетьмана Жолкєв- ського, були оточені у таборі під Солоницею. Вони не мали фуражу, їжі, води.
Поміж козаками Северина Наливайка та Григорія Лободи почалися свари й суперечки, які підтримувалися Жолкєвським, що ігнорував Наливайка і постійно підтримував зносини з Лободою.
За таких обставин козаки вбили Лободу і своїм гетьманом обрали полковника Кремпського. Останній реорганізував оборону табору, і становище поляків стало погіршуватися через безперервні сміливі вилазки козаків, які змушували польських вояків весь час бути напоготові. Це виснажувало жовнірів і приводило до пошесті коней. Поляки також почали потерпати від нестачі провіанту та води. Розуміючи, що пасивна облога табору може призвести до програшу кампанії, Жолкєвський попросив підкріплення, і, маючи допомогу, розпочав гарматний обстріл табору, готуючи штурм.
Герб Криштофа Косинського
Криштоф Кремпський походив з дрібної шляхти, що належала до старовинного польського герба “Порай”. Цей герб являв собою щит, на червоному полі якого було зображено білу геральдичну троянду. У клейноді — така ж сама троянда. Намет білий, підбитий червоним.
Козаки зрозуміли, що їхні шанси впали, і вирішили капітулювати. Вони захопили Наливайка і видали його Жолкєвському. Але останній зажадав, щоб йому видали усіх селян, що повтікали і менш ніж п'ять років були у козаків. На це козаки погодитися не могли, бо серед них таких втікачів було дуже багато. Тоді Жолкєвський розпочав штурм, що призвів до масового знищення козаків: з 10000 козаків лише 1500 на чолі з Кремпським прорвалися у степ і врятувалися. Кремпський привів їх на Січ і сидів там “тихо й ніякого лиха не затівав”, чекаючи, поки все само собою не вщухне. Подальші відомості про Криштофа Кремпського відсутні.
