Випадкове:
"Гетьмани Ружинські"

Ружинські — старовинна литовська родина, яка веде свій родовід від Олександра Наримунтовича — онука засновника Литовської держави князя Гедиміна. У документах князі Ружинські згадуються вперше у 1545 році у зв'язку з

"Як козаки працювали та де шукали роботу на Запоріжжі?"

Чомусь у книгах та фільмах про козаків розповідають лише про славетні походи та звитяги наших предків і забувають говорити про головне!

"Козацькі військові відзнаки"

Відзнаки козацького війська звалися клейноти. За клейноти цілого війська уважали гетьманську булаву й бунчук, печать, корогви, бубни і труби, деколи також і козацьку «гармату», тобто артилєрію. Ці ознаки своєї влади

"Судочинство на Січі"

З формуванням козацького республіканського ладу складається своєрідна правова система на Запоріжжі. Козаки не визнавали дії Статутів та магдебурзького права на своїй території. Правосуддя на Запоріжжі відбувалося у

"Адміністративній устрій Січі"

Запорізька Січ мала свої власні органи влади, які носили виборний характер. Тому за своєю формою правління Січ була своєрідною козацькою республікою. Вищим органом влади була Козацька Рада, яка за часів Нової Січі

"Битва під П’яткою"

2 лютого 1593 року, околиці містечка П’ятка (нині село П’ятка Чуднівського району Житомирської області) відбулася битва про яку мало хто згадує.

"Хортицька Січ"

Хортицька січ (1556-1557) — укріплення (замок) збудоване на острові Мала Хортиця в 1556 році князем Дмитром Вишневецьким. Зруйнований у 1557 році татарами. Частина істориків трактує це укріплення як першу Запорозьку Січ,


Про козаків » Гетьмани » Гнат Василевич

Гнат Василевич

У 1596 році польний гетьман Станіслав Жолкєвський, що оточив козаків над річкою Солоницею під Лубнами, вирішив покінчити з козаччиною, роз'єд­навши запорожців та наливайківців. Йому вдалося викликати між козаками взаємні підозри й незгоду. Під час кривавої розрухи було вбито гетьмана Лобо­ду, і булаву здобув Кремпський. Йому з невеликим загоном вдалося пробитися на Запорожжя, а біль­шість козаків “порубали немилосердно”.

 

Погром козаччини хоч і не знищив її до решти, але суттєво пригнітив її й відчутно вплинув на все ук­раїнське життя. Після лубенського погрому з'явило­ся декілька козацьких гетьманів, що намагалися привернути увагу уряду Речі Посполитої до козаччини. Серед них був гетьман Гнат Василевич (1596 — 1597 рр.), родом з Житомирщини, який гадав, що татарська загроза зробить ко­роля більш прихильним до козацтва, що мало охороняти південні й південно-східні кордони Польщі. Тому він якомога ширше розповсюд­жував чутки про нишпорення татарських за­гонів вздовж кордонів Речі Посполитої, писав листи до короля та уряду з проханням надати допомогу козаччині порохом, зброєю, грошима та провіантом. Але марно. Польща ні з ким не воювала й воювати у найближчі часи на збира­лася, а тому й не шукала козацької допомоги. Поляки загородили заставами довіз припасів на Запорожжя й скасували усі права козацько­го війська та його організацію.

 

Серед козаччини панував розлад між поміркованими прибічниками компромісу з урядом та безоглядними й сміливими прихиль­никами вільності й суверенитету. Цей розлад усе частіше завершувався кривавими битвами, які тішили поляків, бо призводили до загаль­ного послаблення козаччини. Василевич не зміг упоратися з цим і був змушений покласти булаву.

герб Гната Василевича

Гнат Василевич користувався польським гербом “Сирокомля” - це був щит, на червоному тлі якого були дві срібні крокви із зрізаними кінцями, звер­нутими верхівками додолу та поєднаними між собою на зразок літери "W". Над цією фігурою розташова­ний золотий кавалерський хрест. У клейноді над шляхетською короною — така ж фігура з хрестом, як і на щиті. Намет червоний, підбитий сріблом.

герб Гната Василевича

 

Додати коментар:

Імя:*
E-Mail:*
Запитання: Який найвідоміший Острів - Січ на Дніпрі?