Випадкове:
"Козацькі вірші"

Підбірка козаціких віршів від сучасних поетів.

"Іван Сулима"

Іван Михайлович Сулима, гетьман реєстрових ко­заків (1628 — 29 та 1630 — 35 рр.) народився на Чернігівщині у другій половині XVI ст. у родині дрібного шляхтича.

"Козаки та мальтійський хрест"

В соборі Івана Богослова на Мальті є скульптурна композиція, яка датується приблизно 1680 роком. В горішній частині композиції — бюст Великого маґістра Мальтійського ордену Ніколо Коттонера, а підтримують його дві

"Кам'янська Січ"

Кам'янська Січ на території нинішньої Херсонщини існувала протягом 1709-1711 років та 1728-1734 років. На сьогодні вона вважається єдиною Січчю запорозьких козаків, де збереглися основні її складові частини, зокрема,

"Військові звання на Січі"

Командування над військом виконувала військова старшина різних ступнів. Головні козацькі уряди витворилися вже під кінець XVI в., як тільки козаччина зорґанізувалася в постійне військо. Пізніше загальна схема тільки ще

"Петро Сагайдачний"

Петро Кононович (Конашевич) Сагайдачний наро­дився в останній третині XVI ст. ус. Кульчиць, біля Самбора на Галичині, у шляхетній родині, що була нобілітована у XVI ст. та використовувала старовин­ний польський герб

"Козацький табір"

Неперевершено майстерності запорожці досягли у використанні табору з возів, який застосовувався для просування військ, наступу, оборони. Батьківщиною табору з возів є безмежний степ. Народившись, спочатку як спосіб


» » Гнат Василевич

Гнат Василевич

У 1596 році польний гетьман Станіслав Жолкєвський, що оточив козаків над річкою Солоницею під Лубнами, вирішив покінчити з козаччиною, роз'єд­навши запорожців та наливайківців. Йому вдалося викликати між козаками взаємні підозри й незгоду. Під час кривавої розрухи було вбито гетьмана Лобо­ду, і булаву здобув Кремпський. Йому з невеликим загоном вдалося пробитися на Запорожжя, а біль­шість козаків “порубали немилосердно”.

 

Погром козаччини хоч і не знищив її до решти, але суттєво пригнітив її й відчутно вплинув на все ук­раїнське життя. Після лубенського погрому з'явило­ся декілька козацьких гетьманів, що намагалися привернути увагу уряду Речі Посполитої до козаччини. Серед них був гетьман Гнат Василевич (1596 — 1597 рр.), родом з Житомирщини, який гадав, що татарська загроза зробить ко­роля більш прихильним до козацтва, що мало охороняти південні й південно-східні кордони Польщі. Тому він якомога ширше розповсюд­жував чутки про нишпорення татарських за­гонів вздовж кордонів Речі Посполитої, писав листи до короля та уряду з проханням надати допомогу козаччині порохом, зброєю, грошима та провіантом. Але марно. Польща ні з ким не воювала й воювати у найближчі часи на збира­лася, а тому й не шукала козацької допомоги. Поляки загородили заставами довіз припасів на Запорожжя й скасували усі права козацько­го війська та його організацію.

 

Серед козаччини панував розлад між поміркованими прибічниками компромісу з урядом та безоглядними й сміливими прихиль­никами вільності й суверенитету. Цей розлад усе частіше завершувався кривавими битвами, які тішили поляків, бо призводили до загаль­ного послаблення козаччини. Василевич не зміг упоратися з цим і був змушений покласти булаву.

герб Гната Василевича

Гнат Василевич користувався польським гербом “Сирокомля” - це був щит, на червоному тлі якого були дві срібні крокви із зрізаними кінцями, звер­нутими верхівками додолу та поєднаними між собою на зразок літери "W". Над цією фігурою розташова­ний золотий кавалерський хрест. У клейноді над шляхетською короною — така ж фігура з хрестом, як і на щиті. Намет червоний, підбитий сріблом.

герб Гната Василевича

 

Додати коментар:

Імя:*
E-Mail:*
Введіть код: *
оновити, якщо не видно коду
https://snu.in.ua/