Випадкове:
"Герб Війська Запорізького"

Козак із самопалом, або герб Війська Запорозького

"Іван Сірко"

В історії козацтва чимало імен, відомих не лише на батьківщині, але й далеко за її межами. Одне з них - Вінницький та Харківський козачий полковник Іван Дмитрович Сірко, що гетьманував в Січі з 1659 року, з деякими

"Виборча система у козаків"

Виборча система мала широке застосування в козацькій державі, де Рада (загальні збори), крім вирішення інших питань, виконувала ще й функції виборів військової старшини. Вибори відбувалися в столиці козацької общини - в

"Адміністративній устрій Січі"

Запорізька Січ мала свої власні органи влади, які носили виборний характер. Тому за своєю формою правління Січ була своєрідною козацькою республікою. Вищим органом влади була Козацька Рада, яка за часів Нової Січі

"Данило Апостол"

Данило Павлович Апостол народився 4 грудня 1654 року у родині хомутецького сотника (який згодом став миргородським й гадяцьким полковником, а у 1659 році — й наказним гетьманом), Павла Охримовича Апостола, який

"Битва під Городком 1655 року"

Військова кампанія літа 1954 – зими 1655 р. мала важкі для України наслідки. Це засвідчило неефективність укладеного договору з Московією. Проте результат військових дій наступного 1655 р. був значно кращим і виграшним.

"Микитинська Січ"

Микитинська Січ (1638-1652) — існувала на правому березі Дніпра, на мисі Микитин Ріг. Заснована козаками на чолі з отаманом Федором Лютаєм, що став її першим кошовим отаманом. Після зруйнування Базавлуцької Січі Запорожжя


» » Тихон Байбуза

Тихон Байбуза

Під час повстання Наливайка Тихон Байбуза був міським писарем Брацлава. Він своєчасно попередив шляхту про небезпеку з боку Наливайка, який засів у Брацлаві і оголосив себе ворогом шляхти. Річ у тім, що у Брацлаві повинні були відбутися щорічні збори шляхти Брацлавського воєводства для розгля­ду судових справ.

 

Попереджена Байбузою шляхта спершу втрималася від поїздки до Брацлава, але потім поширилися чутки, що Наливайко чи то пої­хав геть, чи то схоплений. Після цього навколишня шляхта восени 1594 року попрямувала до Брацлава, де була побита й пограбована.

 

Герб Тихона Байбузи:

Тихон Байбуза належав до споляченого татарсько­го роду Грибуновичів з Байбузова. Татарський мур­за на службі польської корони отримав герб “Байбуза” у 1590 році за військові заслуги. Цей герб мав щит, на червоному тлі якого була зображена золота стріла у стовп вістрям додолу, що пробивала нави­літ голову змії, яка оповилася навколо стріли. Віс­тря стріли розташовувалось серед трьох чорних гри­бів; середній гриб був під головою змії.

герб Байбузи

 

Після розгрому у 1596 році козаків і втечі Кремпського на Січ гетьманом було призначено Христофора Нечковського. Але він був на боці козаків, і його у 1597 році заступив Тихон Байбуза, відданий короні. Невдоволені козаки стали виходи­ти на Січ. Задля підняття свого авторите­ту Байбуза очолив 9 листопада 1597 року похід на Крим. Під Перекопом козаки розгромили татар й зруйнували сторожові укріплення. Але на Запорожжі козаки вийшли з підпорядкування Байбузи, об­рали собі гетьманом Полоуса, узяли всі чайки, провіант та скарб, що належали старшому війська Запорозького (тобто Байбузові), та вийшли у море до турець­ких берегів. Повернувшись, вони здійсни­ли напад на загін Байбузи, що саме йшов від великого князя Литовського з харча­ми та грошима, розгромили його й забра­ли хліб та гроші собі.

 

У 1599 році стар­шим було призначено Семена Скалозуба, якого невдовзі у битві на морі з турками було розгромлено й потоплено. Його на­ступником став Самійло Котика .

 

Додати коментар:

Імя:*
E-Mail:*
Введіть код: *
оновити, якщо не видно коду