Тихон Байбуза

Під час повстання Наливайка Тихон Байбуза був міським писарем Брацлава. Він своєчасно попередив шляхту про небезпеку з боку Наливайка, який засів у Брацлаві і оголосив себе ворогом шляхти. Річ у тім, що у Брацлаві повинні були відбутися щорічні збори шляхти Брацлавського воєводства для розгля­ду судових справ.

 

Попереджена Байбузою шляхта спершу втрималася від поїздки до Брацлава, але потім поширилися чутки, що Наливайко чи то пої­хав геть, чи то схоплений. Після цього навколишня шляхта восени 1594 року попрямувала до Брацлава, де була побита й пограбована.

 

Герб Тихона Байбузи:

Тихон Байбуза належав до споляченого татарсько­го роду Грибуновичів з Байбузова. Татарський мур­за на службі польської корони отримав герб “Байбуза” у 1590 році за військові заслуги. Цей герб мав щит, на червоному тлі якого була зображена золота стріла у стовп вістрям додолу, що пробивала нави­літ голову змії, яка оповилася навколо стріли. Віс­тря стріли розташовувалось серед трьох чорних гри­бів; середній гриб був під головою змії.

 

Після розгрому у 1596 році козаків і втечі Кремпського на Січ гетьманом було призначено Христофора Нечковського. Але він був на боці козаків, і його у 1597 році заступив Тихон Байбуза, відданий короні. Невдоволені козаки стали виходи­ти на Січ. Задля підняття свого авторите­ту Байбуза очолив 9 листопада 1597 року похід на Крим. Під Перекопом козаки розгромили татар й зруйнували сторожові укріплення. Але на Запорожжі козаки вийшли з підпорядкування Байбузи, об­рали собі гетьманом Полоуса, узяли всі чайки, провіант та скарб, що належали старшому війська Запорозького (тобто Байбузові), та вийшли у море до турець­ких берегів. Повернувшись, вони здійсни­ли напад на загін Байбузи, що саме йшов від великого князя Литовського з харча­ми та грошима, розгромили його й забра­ли хліб та гроші собі.

 

У 1599 році стар­шим було призначено Семена Скалозуба, якого невдовзі у битві на морі з турками було розгромлено й потоплено. Його на­ступником став Самійло Котика .